Задача Діріхле
Задача Діріхле — вид задач, що з'являється при розв'язанні диференціального рівняння з частинними похідними другого порядку. Названа на честь Йоганна Діріхле.
Постановка задачі
Задача Діріхле ставиться в такий спосіб: нехай в області задано рівняння
де — оператор Лапласа. З крайовими умовами:
Така задача називається внутрішньою задачею Діріхле або першою крайовою задачею. Самі умови називаються умовами Діріхле або першими крайовими умовами. Друга назва може трактуватися ширше, вказує на будь-яку задачу розв'язання диференціального рівняння, коли відомо значення шуканої функції на всій границі області. У випадку, коли треба знайти значення функції поза областю задача називається зовнішньою задачею Діріхле.
Пов'язані теореми
Теорема. |
Аналітичне розв'язання
Аналітично задача Діріхле може бути розв'язана за допомогою теорії потенціалу. Розв'язання однорідного рівняння можна представити у вигляді[1]:
- ,
де — функція Гріна для оператора Лапласа в області .
Чисельне розв'язання
Побудова аналітичного виразу для функції Гріна в складних областях може викликати труднощі, тому для розв'язання таких задач доводиться користуватися чисельними методами. Для кожного методу свої особливості врахування перших крайових умов:
- В методі скінчених різниць для вузлів на границі області записується рівняння , де — номер відповідного вузла.
- В методі скінчених елементів такі крайові умови називають головними крайовими умовами і вони враховуються на етапі складання матриці, для всіх ваг пов'язаних з границею рівняння замінюються на рівняння виду , далі виконується кілька кроків методом Гауса, щоб отримана матриця була симетричною[2].
Фізична інтерпретація
Фізична інтерпретація умов Діріхле — поведінка шуканої величини на границі:
- Температура, якщо розглядається рівняння теплопровідності
- Поле швидкості, якщо розглядається рівняння Стокса
- Магнітне поле або електричне поле, якщо розглядається деяке рівняння, що отримується з рівнянь Максвелла (тоді крайові умови називають магнітними або електричними крайовими умовами, відповідно).
Див. також
Примітки
- ↑ а б М. М. Смирнов. Диференціальні рівняння з частинними похідними другого порядку. — Москва : Наука, 1964.
- ↑ Соловейчик Ю.Г., Рояк М.Э., Персова М.Г.. Метод скінчених елементів для скалярних і векторних задач. — Новосибірськ : НГТУ, 2007. — 896 с. — ISBN 978-5-7782-0749-9.