Червневий хрущ
| Червневий хрущ | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Імаго червневого хруща гризе хвою сосни (Україна)
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Amphimallon solstitiale | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Scarabaeus solstitiale Linnaeus, 1758 Scarabaeus autumnalis Geoffroy, 1785 Melolontha fallenii Gullenhal, 1817 Rhisotrogus subsulcatus Faldermann, 1835 Rhizotrogus pineticola Graells, 1858 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Червневий хрущ (Amphimallon solstitiale) — вид хрущів середнього розміру, поширений у Центральній і Східній Європі. Личинка червневого хруща пошкоджує корені рослинних культур.
Опис
Блідо-жовтий жук, 1,4-1,9 см у довжину. Пляма на пронотумі та черевце часто темні. Тіло самця вкрито довгими світлими волосками, в самиць волоски короткі. Булавоподібні антени складаються з 9 члеників. Голені передніх ніг самців переважно з 1-2 зубцями, в самиць завжди 3 зубці. Надкрила з потужними поздовжніми ребрами.[1]
.jpg)
Спосіб життя
Зустрічається у лісах, степах, на луках. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць. Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин.[2]
Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго. Дорослі особини літають з кінця травня до середини серпня, личинки з'являються з кінця червня. На півдні ареалу імаго не живляться, але в зоні хвойних та мішаних лісів жуки гризуть хвою сосни.[2]
Підвиди
Вид є вкрай поліморфним, виділяють близько 10 підвидів, хоча не всі спеціалісти згодні з таким поділом[3][4]
- A. s. dalmatinum Brenske, 1894 — Хорватія[5]
- A. s. grossatus Reitter, 1902
- A. s. matutinale Nonveiller, 1963 — Сербія, Чорногорія[6]
- A. s. orientale Reitter, 1902
- A. s. pictum Reitter, 1902 — Греція[7]
- A. s. setosum Reitter, 1902 — південно-східна частина Європейської Росії[8]
- A. s. sibiricus (Reitter, 1902)
- A. s. silvestrii Schatzmayr, 1936
- A. s. simplicissimus (Müller, 1902)
- A. s. solstitiale (Linnaeus, 1758)
- A. s. tropicum Gyllenhal, 1817
Поширення
Хрущ волохатий зустрічається в Західній, Центральній та Східній Європі, а також у Західному Сибіру. Відомий з Іспанії, Франції, Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, Греції, України, півдня Європейської частини Росії.[3][9]
В Україні трапляється по всій території, причому підвид A. s. solstitiale відомий з усієї території країни окрім Криму, натомість у Криму та в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях зустрічається підвид A. s. grossatum[4].
Примітки
- ↑ Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). Г.Я.Бей-Биенко (ред.). Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 2. Жесткокрылые и веерокрылые, № 89. Москва - Ленинград: Наука. с. 197.(рос.)
- ↑ а б С. О. Трибель, О. О. Стригун, О. М. Гаманова (March 2014). Найпоширеніші в Україні пластинчастовусі фітофаги і їх шкідливість. Захист і карантин рослин (60): 386—414.
- ↑ а б Amphimallon solstitiale (Linnaeus, 1758). In: GBIF Backbone Taxonomy(англ.)
- ↑ а б В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
- ↑ Amphimallon solstitiale subsp. dalmatinum Brenske, 1894. Fauna Europaea(англ.)
- ↑ Amphimallon solstitiale subsp. matutinale Nonveiller, 1963. Fauna Europaea(англ.)
- ↑ Amphimallon solstitiale subsp. pictum Kraatz, 1902. Fauna Europaea(англ.)
- ↑ Amphimallon solstitiale subsp. setosum Reitter, 1902. Fauna Europaea(англ.)
- ↑ Amphimallon solstitiale (Linnaeus, 1758). Fauna Europaea(англ.)