Прилад
При́лад (англ. device, apparatus, appliance; нім. Gerät n, Vorrichtung f, Einrichtung f) — технічна конструкція, що уможливлює виконання певного процесу і служить для визначених цілей (наприклад, для перетворення енергії, виконання певної механічної роботи, перетворення інформації), що має специфічну форму будови (часто є групою з'єднаних між собою частин, які утворюють функціональну цілісність) залежно від виконуваних параметрів роботи та цільового призначення. Приладом також називають інструмент, предмет, який використовується при виконанні певної дії, і сукупність відповідних інструментів, предметів, необхідних для виконання певної роботи[1].
Прилад — пристрій для реєстрації параметрів фізичних процесів, здійснення технічних вимірів тощо, але не для здійснення роботи (годинник, манометр, електровимірювальні прилади). Для інструментів, та предметів, які застосовуються для виконання певних дій, можна застосовувати термін «пристосування» або «знаряддя», як це часто роблять.[джерело?]
Прилади розрізняють за їх функціями, призначенням, принципами роботи тощо. Наприклад, оптико-механічні, оптичні, магнітні, гравітаційні, електричні та ін. прилади.
Прилади поділяються на:
Див. також
- Пристрій
- Вторинні вимірювальні прилади:
- Прилад Діна-Старка
- Прилади електричного висадження
- Лічильник електричної енергії
- Приладобудування
Примітки
- ↑ Прилад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Прилад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кучеренко О. К. Конспект лекцій з дисципліни «Розрахунок і конструювання оптичних приладів». К.:2009.-306 с.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |