Тураєв Борис Олександрович

Борис Олександрович Тураєв
Народився	24 червня 1868(1868-06-24) Новогрудок, Російська імперія
Помер	23 червня 1920(1920-06-23) (51 рік) Петроград, РРФСР
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	історик, єгиптолог, археолог, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater	Санкт-Петербурзький імператорський університет
Галузь	історія, єгиптологія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Вчителі	Адольф Ерманd
Відомі учні	Василь Струве
Аспіранти, докторанти	Струве Василь Васильовичd Крачковський Ігнатій Юліанович
Членство	Російська академія наук Петербурзька академія наук
Тураєв Борис Олександрович у Вікісховищі

Бори́с Олекса́ндрович Тура́єв (рос. Борис Александрович Тураев; 24 червня 1868, Новогрудок — 23 червня 1920, Петроград) — російський історик, засновник вітчизняної школи історії Стародавнього Сходу, зокрема, Стародавнього Єгипту і Нубії.

Разом з Володимиром Голенищевим вважається основоположником єгиптології в Росії. Академік Російської академії наук в Петрограді з 1918 року. Автор понад 150 праць, присвячених проблемам історії, історії релігії і церкви, археології, мистецтва, філології, джерелознавства і історіографії.

Біографія

Середню освіту Тураєв здобув в I гімназії міста Вільно. По закінченні історико-філологічного факультету Петербурзького імператорського університету (1891), де відвідував лекції з історії Стародавнього Сходу Оскара Лемма, під час зарубіжного відрядження займався у Адольфа Ермана, Еберхарда Шрадера і Гастона Масперо, вів наукову роботу в музеях Берліна, Парижа, Лондона і ряду міст Італії. Перша його дисертація була присвячена давньоєгипетському богу письма і мудрості Тоту («Бог Тот» (1898)), а друга — агіологічним джерелам історії Ефіопії. З 1896 року приват-доцент, з 1904 — екстраординарний, з 1911 ординарний професор Петербурзького університету. З 1896 року Тураєв читав там лекції з давньосхідної історії і викладав давньоєгипетську мову. З 1912 року хранитель зібрання єгипетських стародавностей Музею образотворчого мистецтва в Москві.

Головна праця — «Історія Стародавнього Сходу» (1911, 2 томи; перевидання 1913, 1916, 1924, 1935, 2004), яка принесла вченому європейське визнання (на рівні його сучасника Джеймса Брестеда) і до нашого часу вважається одним із найкращих досліджень з теми. Книга вперше висвітлювала загальний хід історії на території «від Кавказького хребта і Середньої Азії до Перської затоки, Південної Аравії, країни африканських озер, від кордону Ірану та Індії до Геркулесівських стовпів» і з часу виникнення перших цивілізацій до епохи македонського і римського завоювання. У своїй праці Тураєв приділяв багато уваги політичним і культурно-релігійним аспектам стародавньої історії, висвітлював економічні і географічні фактори. Поділяючи позицію Едуарда Мейєра і Масперо, Тураєв високо оцінював досягнення єгипетської цивілізації на противагу берлінській школі панвавилонізму.

Його перу належать також книга «Єгипетська література» (1920) (на жаль, другий том з перекладами текстів не був надрукований) і нарис «Стародавній Єгипет» (1920). Тураєв першим в Росії почав систематичне вивчення і публікацію давньоєгипетських пам'ятників, переважно із вітчизняних музейних колекцій.

Був вихованцем ряду сходознавців, зокрема, Василя Струве, засновника визнаного в радянській марксистській історіографії «п'ятичленного» формаційного методу.

Окрім єгиптології, займався історією Нубії і Аксума, середньовічної Ефіопії і Ефіопської православної церкви, а також семітологією, ассиріологією, шумерологією, коптологією, хеттологією і урартоведенням. Тураєва в силу широти його аналізу і глибини енциклопедичних знань часто порівнювали з його сучасником Брестедом. Тураєв зібрав колекцію єгипетських стародавностей, яка зараз зберігається в Державному Ермітажі.

Посилання

• Бібліографія робіт Бориса Тураєва (рос.)
• Біографія Бориса Тураєва (рос.)
• Коротка біографія і спадок Бориса Тураєва^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)