Нехай розпочнеться свято

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:57, 21 січня 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 21 січня 2020, заснована на цій версії.
Нехай розпочнеться свято
фр. Que la fête commence...
Жанрісторична драма
РежисерБертран Таверньє
СценаристиЖан Оранш, Бертран Таверньє
У головних
ролях		Філіпп Нуаре
Жан Рошфор
Жан-П'єр Мар'єль
ОператорП'єр-Вільям Гленн
КомпозиторФіліпп II Орлеанський
МузикаФіліпа Орлеанського в транскрипції Антуана Дюамеля
пісні Жиля Серва
ХудожникП'єр Гюффруа
КостюмерЖаклін Моро
Кінокомпанія• Fildebroc
• Les Productions de la Guéville
• Universal Pictures France
Дистриб'юторCinema International Corporationd і Netflix
Тривалість114 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1975
Дата виходуФранція Франція: 23 березня 1975
IMDbID 0072053
РейтингIMDb: 7.2/10 stars

«Нехай розпочнеться свято» (фр. Que la fête commence...) — французька історична драма 1975 року, поставлена режисером Бертраном Таверньє. На першій церемонії французької національної кінопремії «Сезар» у 1976 році фільм здобув 4 нагороди із 7 категорій, в яких був номінований .

Сюжет

[ред. | ред. код]

Франція часів Регентства. У Бретані маркіз де Понкаллек (Жан-П'єр Мар'єль) мріє про повстання, яке б змусило регента молодого короля Людовика XV Філіппа Орлеанського (Філіпп Нуаре) заснувати Республіку Бретані. Заради цього він готовий наполегливо домагатися допомоги від ворога Франції — Іспанії. На таємних зборах Понкаллек, що зовсім не має грошей, просить у своїх нечисленних прибічників профінансувати його поїздку до Парижа, де він пред'явить регентові ультиматум. В цей час регент оплакує втрату своєї доньки, герцогині де Беррі, що померла у віці 24 років. Він наказує своєму міністрові абатові Дюбуа (Жан Рошфор), з яким його пов'язує давня дружба, заарештувати Понкаллека, але без кровопролиття. По всій Франції солдати хапають і викрадають бродяг — або тих, кого оголосять такими, — і насильно відправляють їх в луїзіанські колонії. Понкаллек, що йде в Париж, також потрапляє до їхніх рук, але купує свободу за кільце. Трохи пізніше Дюбуа заарештовує його і відправляє в Луїзіану. Перед відправленням Понкаллека, як і інших «колоністів», насильно одружують.

Єдина турбота абата Дюбуа — стати архієпископом. Для цього йому потрібна підтримка англійців, союзників Франції. Але англійці через свого посла вимагають суворих репресій у Бретані і страти Понкаллека. Оскільки маркіз знаходиться вже на півдорозі до Луїзіани, цей варіант абсолютно не влаштовує абата. Проте, на радість Дюбуа, маркізові вдається втекти. На одній з обожнюваних ним оргій Філіпу стає погано; він вимагає доставити до нього Амелі — свою протеже, молоду повію, до якої він дуже небайдужий.

Понкаллек ховається в монастирі, де перебуває хрещениця регента Северіна, але знову потрапляє під арешт. Духовенство, збунтувавшись проти Філіпа, який хоче виставити їх землі на продаж і роздати селянам, провокує банкрутство міністра фінансів Джона Лоу, підтримуваного регентом. За наказом Дюбуа, якого от-от призначать архієпископом, Понкаллека судять на сфабрикованому процесі і засуджують до страти. Філіпп хоче помилувати його і трьох драгунів, засуджених разом з ним, але вимушений поступитися Дюбуа, який погрожує своєю відставкою.

Дюбуа непомірно перебільшує небезпеку бретонського повстання, щоб приборкати Бретань, стратити Понкаллека і завоювати вдячність англійців; зробивши це, він наклика́є на себе ненависть і презирство регента. Після чергової нічної оргії в масках Філіпп вимагає відвезти його до хірурга Ширака, щоб той відрізав йому руку, оскільки вона, за його словами, смердить. Дорогою його карета, що мчить без всілякої обережності, потрапляє в аварію і насмерть давить дитину. Коли Філіпп йде геть, сестра загиблої дитини підмовляє селян спалити карету регента…

У ролях

[ред. | ред. код]
Філіпп Нуаре ···· Філіпп Орлеанський, регент Людовика XV
Жан Рошфор ···· аббат Гійом Дюбуа
Жан-П'єр Мар'єль ···· маркіз де Понкаллек
Крістіна Паскаль ···· Амелі
Жерар Дезарт ···· герцог Бурбонський
Альфред Адам ···· Вільруа
Марина Владі ···· Марі-Мадлен де Ла В'євіль, графиня де Парабер
Тьєррі Лермітт ···· граф де Орн
Бернар Лажарріж ···· Аморі де Ламбіллі
Ніколь Гарсія ···· Ла Фійон
Жан-Роже Коссімон ···· кардинал
Жан-Поль Фарре ···· панотець Бурдо
Реймон Жирар ···· Ширак
Жорж Рік'є ···· Брюне д'Іврі
Елен Венсан ···· мадам де Сен-Симон
Мішель Блан ···· камердинер Людовика XV

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Нехай розпочнеться свято»[1][2]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1976 Премія «Сезар» Найкращий фільм Нехай розпочнеться свято Номінація
Найкращий режисер Бертран Таверньє Перемога
Найкращий актор другого плану Жан Рошфор Перемога
Найкраща акторка другого плану Крістіна Паскаль Номінація
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Жан Оранш, Бертран Таверньє Перемога
Найкращі декорації П'єр Гюффруа Перемога
Найкраща музика до фільму Філіпп Орлеанський, Антуан Дюамель Номінація
Синдикат французьких кінокритиків Приз за найкращий французький фільм Нехай розпочнеться свято Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нагороди та номінації фільму «Нехай розпочнеться свято» на сайті IMDb
  2. ↑ Récompenses et nominations pour le film Que la fête commence на AlloCiné

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нехай_розпочнеться_свято&oldid=27073010