Джеймс Гартл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Гартл
Народився 20 серпня 1939(1939-08-20)[1][2]
Балтимор, Мериленд, США[1][2]
Помер 17 травня 2023(2023-05-17)[3][4] (83 роки)
Швейцарія[3][4]
Країна  США
Діяльність астрофізик, дослідник
Alma mater Принстонський університет (1960)[1][3]
Каліфорнійський технологічний інститут (1964)[1]
Галузь ЗТВ[5]
Заклад Інститут перспективних досліджень[2]
Принстонський університет[1]
Університет Каліфорнії в Санта-Барбарі[1][2]
Чиказький університет[1]
Чиказький університет[1]
колледж Гонвілл-енд-Кізd[1]
Isaac Newton Instituted[1]
Kavli Institute for Theoretical Physicsd[4]
Інститут Санта-Фе[2]
Посада prof. em.d[2]
Науковий ступінь доктор філософії[1]
Науковий керівник Маррі Гелл-Ман[6]
Аспіранти, докторанти John T. Wheland[6]
David Alexander Craigd[6]
Kristin Ann Schleichd[6]
Jonathan Z. Simond[6]
Членство International Society on General Relativity and Gravitationd (1995)[2]
Американська академія мистецтв і наук[7]
Національна академія наук США[8]
Американське філософське товариство[9][10]
Американське астрономічне товариство[2]
Нагороди

Sloan Fellowshipd (1970 — 1972)

Грант Ґуґґенгайма (1988)

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1989)

honorary doctorate from the University of Waterlood (2 жовтня 2004)

почесний членd (2006 — 2011)

Премія Ейнштейна (США) (2009)

член Американського фізичного товариства[d]

CMNS: Джеймс Гартл у Вікісховищі

Джеймс Гартл (англ. James Burkett Hartle; нар. 20 серпня 1939 Балтімор, Меріленд) — американський фізик. Член Національної АН США (1991) і Американського філософського товариства (2016), емерит-професор Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі і співробітник Santa Fe Institute. Лауреат премії Ейнштейна від Американського фізичного товариства (2009) за свою роботу в області гравітаційної фізики.

Закінчив Принстонський університет (бакалавр, 1960). Ступінь доктора філософії отримав в Каліфорнійському технологічному інституті в 1964 році — під керівництвом Маррі Гелл-Мана, згодом нобелівського лауреата. Працював в Інституті перспективних досліджень, Прінстонському і Чиказькому університетах. Засновник і в 1995—1997 роках директор Kavli Institute for Theoretical Physics. Нині дослідний професор і емерит-професор фізики Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі і співробітник Santa Fe Institute]. Співпрацював зі Стівеном Хокінгом.

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м https://history.aip.org/phn/11512032.html
  2. ↑ а б в г д е ж и https://www.physics.ucsb.edu/sites/default/files/people/cv/Hartle-vita2-22%20copy.pdf
  3. ↑ а б в https://www.physics.ucsb.edu/news/announcement/2132
  4. ↑ а б в https://www.santafe.edu/news-center/news/memoriam-james-hartle
  5. ↑ https://web.physics.ucsb.edu/~hartle/
  6. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ https://www.amacad.org/person/james-burkett-hartle
  8. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/20001386.html
  9. ↑ https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=James+B.+Hartle&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
  10. ↑ https://www.santafe.edu/news-center/news/hartle-philosophical-society-announce
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Гартл&oldid=27669373