Антал Реґулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:56, 26 червня 2020, створена SOMBot (обговорення | внесок) (ізольована стаття сирота0)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антал Реґулі
Народився11 липня 1819(1819-07-11)[1][2], 13 липня 1819(1819-07-13)[3] або 11 (23) червня 1819[4]
Зірц, Zirc Districtd, Веспрем, Угорщина
Помер23 серпня 1858(1858-08-23)[1][2][5] (39 років), 7 травня 1852(1852-05-07)[3] (32 роки) або 23 серпня (4 вересня) 1858[4] (39 років)
Буда, Австрійська імперія
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина
Діяльністьантрополог, мовознавець
ЧленствоУгорська академія наук
Автограф

Антал Реґулі (угор. Reguly Antal (1819, Зірц, Веспрем, Угорщина1858, Будапешт, Угорщина) — один із основоположників мадярського фіно-угрознавства, лінгвіст і етнограф, упорядник першого чувасько-угорського словника, перекладач угорською мовою фінського епосу Калевала. Будучи студентом Угорського королівського університету, 1839 у Швеції познайомився з феноманом Адольфом Арвидссоном.

Життєпис

1841 прибув до Санкт-Петербурга з метою відшукати в Російській імперії свідоцтва, що угорці з фінами належали до одного племені. Після вивчення фінської і саамської мов з 1843 по 1845 здійснив подорож Уралом від Пермі до берега Північного Льодовитого океану і назад, де збирав етнографічні та лінгвістичні матеріали про марійців, ерзян, мансі і хантів.

Реґулі вперше довів спорідненість угорської, хантийської і мансійської мов.

1898 маршрут експедиції Антала Реґулі був відтворений іншим угорським етнографом і лінгвістом Йожефом Папай.

У червні 1848 отримав місце бібліотекаря в бібліотеці Будапештського університету.

На честь дослідника названа одна з гір Дослідницького хребта у Приполярному Уралі.

Примітки

Література

Посилання