Равкіна Поліна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:07, 17 серпня 2020, створена SashkoR0B0T (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Равкіна Парасковія Іванівна
Равкіна Поліна Іванівна
Народилася 12.04.1923 (1925?)
Ботужвеле
Померла 13 вересня 2023(2023-09-13) (100 років)
Країна  СРСР
 Росія
Національність Ерзянка
Місце проживання Москва
Діяльність агрономка
Відома завдяки Герой Соціалістичної Праці
Alma mater Нижегородська державна сільськогосподарська академія[ru]
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці

Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора

Равкіна Поліна (Парасковія) Іванівна (12 квітня 1923 року (за іншими даними — 1925 року[1]), село Ботужвеле нині Атяшевського району Республіки Мордовія) — Герой Соціалістичної Праці, ланкова насінницького колгоспу 13 року Жовтня. Ерзянка.

Біографія

Після закінчення сьомого класу розпочала свою трудову біографію рахівницею місцевого колгоспу. Працювала також секретарем сільської ради в Батушеві. У 1947 році очолила рільничу комсомольсько-молодіжну ланку. Під керівництвом Равкіної врожайність озимого жита зросла до небачених раніше показників: 210 на кожному з 10 закріплених за ланкою гектарів.

Вагомі результати були й у вирощуванні конопель. У 1948 році ланка Равкіної отримала урожай волокна 7 центнерів і насіння 12 центнерів з гектара на площі 3,1 гектара. За рекордний врожай ланкову було удостоєно звання «Герой Соціалістичної Праці». Через рік про ланку Равкіної знімали документальний фільм.

За направленням Равкіна закінчила в 1956 році Горьковський сільськогосподарський інститут[ru], була сталінським стипендіатом. Призначена головним агрономом атяшевського колгоспу «Сараст». Потім була головою колгоспу в Батушеві. В 1961—1970 роках — головний агроном Атяшевського районного управління сільського господарства по захисту рослин.

За сімейними обставинами у 1974 році виїхала на Сахалін, працювала на різних посадах у Невельську. Наступного року замість належних 120 тонн огірків там було зібрано 360. Зросла урожайність брукви та збільшились показники надоїв молока.

Через вісім років оселилася в Москві, рік працювала в санаторії «Валуєво», після чого вийшла на заслужений відпочинок[2].

Громадська діяльність

Обиралася депутатом Верховної Ради Мордовської АРСР (1959), делегатом ХІХ (1952) і ХХІ (1959) з'їздів КПРС.

Нагороди

Вшанування

У селищі Атяшево встановлений бюст Поліни Равкіної. У рідному селі Батушево проводяться спортивні заходи по вільній боротьбі на приз імені видатної землячки.

Примітки