Лукашук Андрій Степанович
Лукашук Андрій Степанович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 21 січня 1986 Преображенка | |
Смерть | 1 вересня 2014 (28 років) Лутугине | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Андрі́й Степа́нович Лукашу́к (нар. 21 січня 1986 — пом. 1 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.
Життєпис
Проживав у місті Київ. Шкільні роки пройшли у селі Курівка Хмельницької області — там проживає його мама. Під час строкової служби служив у караулі Президента. По тому працював на київському підприємстві ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської».
19 червня 2014 року мобілізований Святошинським військкоматом, солдат, механік-водій танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
Загинув близько 5-ї години ранку 1 вересня внаслідок численних кульових поранень, яких зазнав у бою. Тоді ж поліг лейтенант Олександр Марчук.
Без Андрія лишились дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження.
Похований 6 вересня 2014-го в селі Курівка.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 21 січня
- Народились 1986
- Померли 1 вересня
- Померли 2014
- Військовики 30-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Чаплинського району
- Померли в Лутугинському районі
- Поховані в Городоцькому районі Хмельницької області