Журув (ґміна)
| Гміна Журув | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Журів |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 85,25 км² |
| Громади | 7 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
9 059 106,3 осіб/км² |
Ґміна Журув — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Журів.
Об’єднану сільську Журівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Вишнів, Грегорув, Журув, Колоколин, Луковець Вишнівськіий, Луковьєц Журовскі, Подміхаловце [1].
Площа ґміни — 85,25 км².
Кількість житлових будинків — 1 672.
Кількість мешканців — 9 059[2]
Національний склад населення ґміни Журув на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вишнів | 1740 | 1520 | 190 | 20 | 10 | |
| Григорів | 1490 | 910 | 10 | 450 | 120 | |
| Журів | 1410 | 470 | 360 | 80 | 220 | 280 |
| Колоколин | 1830 | 1530 | 100 | 20 | 180 | |
| Луковець Вишнівський | 1300 | 5 | 15 | 1280 | ||
| Луковець Джурівський | 1190 | 10 | 1180 | |||
| Підмихайлівці | 890 | 860 | 20 | 10 | ||
| Загалом | 9850 | 5305 | 670 | 155 | 3320 | 400 |
| Відсотки | 100 % | 53,86 % | 6,8 % | 1,57 % | 33,71 % | 4,06 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Букачівського району.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 8 571 особа.[4].
Примітки
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 4. (нім.)