Р-23

Р-23
Характеристики
Р-23 у Вікісховищі

Р-23 (за класифікації МО США і НАТО — AA-7 Apex) — радянська (російська) ракета класу «повітря-повітря» середньої дальності.

Розробка керованої ракети класу «повітря-повітря» середньої дальності К-23 почалася в МКБ «Вимпел» під керівництвом А. Л. Ляпіна і В. А. Пустовойтова на початку 70-х років для винищувача МіГ-23. При розробці були враховані вимоги перешкодозахищеності, селекції цілі та підвищення маневреності. Серійне виробництво почалося в 1973 році під позначенням Р-23. Модифікація Р-23Р стала першою вітчизняною ракетою, здатною вражати цілі на тлі землі. Чутливість теплової ГСН ракети Р-23т дозволяє атакувати цілі і на зустрічних курсах (для захоплення цілі досить слабкого кінетичного нагріву передніх кромок літака).

Ракета має несуще крило і дестабілізатори в носовій частині. Стабілізацію по крену здійснює система автоматичного керування. На ракеті може встановлюватися або стрижнева (23 кг), або осколкова (26 кг) бойова частина. Для підриву БЧ використовується радіопідривач. Застосовується з пускових приладами АПУ-23.

На базі Р-23 розроблена досконаліша ракета Р-24.

Посилання

• К-23, Р-23 на сайті авіаційної енциклопедії «Куточок неба»