Перейти до вмісту

МіГ-23

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МіГ-23
МіГ-23М Радянських ВПС в польоті в 1989 році
МіГ-23
Призначення:винищувач
Перший політ:10 червня 1967 (прототип «23-11»)
Прийнятий на озброєння:1969
Розробник:МіГ Редагувати інформацію у Вікіданих
Всього збудовано:3 630 (винищувальних модифікацій)
769 МиГ-23УБ[1]
МіГ-23 у Вікісховищі

МіГ-23 (рос. МиГ-23; кодове ім'я НАТО: Flogger) — радянський багатоцільовий винищувач зі змінною конфігурацією крила.

Призначений для боротьби з літаками супротивника в широкому діапазоні висот і швидкостей польоту і виконання завдань на користь військ оперативно-стратегічного об'єднання. Окремі модифікації МіГ-23 здатні уражати наземні цілі.

Історія створення літака МіГ-23 почалася в першій половині 1960-х років, коли ОКБ А.Мікояна (ОКБ-155) приступило до розробки винищувача для заміни МіГ-21.

Перший політ зробив 9 липня 1967 року, прийнятий на озброєння в травні 1969 року.

МіГ-23 — один з перших серійних літаків зі змінною геометрією крила. Планер виготовлений зі сталі й алюмінієвих сплавів з широким використанням зварювання. Консолі крила мають трапецієподібну в плані форму і можуть встановлюватися на кут стрілоподібності 16, 45 і 72 по передньому краю. Кожна консоль має передкрилки, чотирисекційні закрилки й двосекційні інтерцептори.

Оснащений турбореактивним двоконтурним двигуном з форсажними камерами Р27Ф2-300/P29-300/P35-300 (залежно від модифікації). Маса двигуна — 1488 кг, тяга — 12500 кгс..

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 1 ос.
  • Максимальна швидкість біля землі: 1350 км/год
  • Максимальна швидкість на висоті: 2500 км/год
  • Практична дальність польоту з навантаженням: 1950 км
  • Практична стеля: 18500 м
  • Довжина: 16,7 м
  • Висота: 5,77 м
  • Розмах крила: 7,8/14.0 м
  • Площа крила, кв.м: 37,35 при стрілоподібності 16°; — 35,50 при 45°; — 34,16 при 72°
  • Кут стрілоподібності крила по лінії ј хорд: 16 — 72

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • гармата ГШ-23Л (23 мм, 3200 постр../хв), боєзапас — 260 снарядів.
  • керовані ракети (КР) середньої дальності Р-23Р і Р-24Р з напівактивною системою радіолокації наведення; Р-23Т і Р-24Т з тепловою головкою самонаведення (ТГС) на двох підкрильних вузлах зовнішньої підвіски;
  • керовані ракети ближнього бою Р-60, Р-60М, Р-73
  • керовані ракети малої дальності Р-3Р (НАРГС), Р-3Т, К-13 (ТГС).
  • для враження наземних цілей застосовуються керовані Х-23 або Х-66 з наведенням по променю, некеровані авіаційні ракети (НАР) і бомби вільного падіння.

Служба

[ред. | ред. код]

Серійне виробництво винищувачів МІГ-23 припинене в 1985 році, винищувачі МіГ-23 останніх модифікацій ВПС України й Росії були виведені в резерв і перебувають на базах зберігання.

Окрім ВПС і військ ППО СРСР, літаки МіГ-23 різних модифікацій поставлялися ВПС Афганістану, Алжиру, Анголи, Болгарії, Куби, Чехословаччини, НДР, Єгипту, Лівії, Угорщини, Іраку, Індії, КНДР, Ефіопії, Південного Ємену, Польщі, Сирії, В'єтнаму.

Бойова кар'єра МіГ-23 була не така насичена, як в його попередника — МіГ-21, але не менш цікавою. «Двадцять треті» воювали на Близькому Сході в арабо-ізраїльських війнах, в Іраці під час «Бурі в пустелі», в Анголі. Практично всі модифікації пройшли "хрещення вогнем".

Втрати

[ред. | ред. код]

Сирія

[ред. | ред. код]

13 серпня 2012 року сирійський МіГ-23БН, як повідомляється, був збитий повстанцями Вільної сирійської армії неподалік Дейр-ез-Зора, хоча уряд заявив, що це сталося через технічні проблеми.[2].

23 березня 2014 року турецькі ВПС збили сирійський МіГ-23МЛ, який порушив повітрянний простір Туреччини. Літак впав на сирійській території неподалік контрольно-пропускного пункту Касаб на кордоні з Туреччиною. Пілот благополучно катапультувався[3][4].

7 квітня 2017 року при ракетному ударі по авіабазі Шайрат було знищено від 6 до 15 винищувачів МіГ-23.

9 вересня 2020 року сирійський МіГ-23 зазнав аварії в провінції Дейр-ез-Зор, про долю пілота нічого не відомо[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Военный паритет. Самолёты ОКБ имени А.И.МИКОЯНА. Часть 2 (МиГ-21 и МиГ-23). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2015.
  2. ↑ Syria crisis: Rebels 'shoot down warplane'. BBC News. 13 серпня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 29 листопада 2015.
  3. ↑ Сирийская революция. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 16 червня 2014.
  4. ↑ Сирийская революция, стр.2. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  5. ↑ Истребитель МиГ-23 разбился на востоке Сирии. avia.pro. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 15 вересня 2020.

Література

[ред. | ред. код]

Про досвід застосування радянської авіації взагалі, та МіГ-23 зокрема, в Афганістані:

  • Марковский В. (2000). Штурмовики. Жаркое небо Афганистана. М.: Техника — Молодежи.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  • Жирохов М. А. (2012). Опасное небо Афганистана. Опыт боевого применения советской авиации в локальной войне. 1979-1989. М.: Центрполиграф. ISBN 978-5-227-03863-0.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mikoyan-Gurevich MiG-23
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МіГ-23&oldid=47722507