Р-60

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Технічні характеристики УРВВ
Р-60
Aphid Missile.svg
Калібр, мм 120
Довжина, мм 2095
Розмах крила, мм 390
Маса, кг 43
Дальність пуску:
На великій висоті, км 0,5-10
На малій висоті, км 0,3-1,5
Діапазон висот застосування, км: 0,03-20
Швидкість польоту, М 2,5
Перевантаження мети, g до 12
тип бойової частини: ОФ, С, О
Маса бойової частини, кг 3
тип ГСН: ІЧ

Р-60 (за класифікації НАТОAA-8 Aphid «Попелиця») — перша радянська керована ракета «ближнього бою »класу«повітря-повітря». Розробка розпочата в 1967 р. в ПКПК (колишнє ОКБ-4) Мінавіапрому під керівництвом М. Р. Бісновата.

Аеродинамічна схема[ред. | ред. код]

Аеродинамічна схема ракети — "качка". З метою підвищення ефективності аеродинамічних рулів на великих кутах атаки для випрямлення набігаючого потоку застосовуються невеликі дестабілізатори, закріплені на зовнішній поверхні корпусу ГСН. На поверхні передньої частини третього відсіку встановлені попарно кінематично пов'язані аеродинамічні рулі. Трикутні крила великий стрілоподібності кріпляться на корпусі двигуна (п'ятий відсік). Їх мале подовження при достатній для необхідної маневреності площі забезпечує компактність розміщення ракети на носії. Уздовж задніх крайок крил розміщуються роллерони.

Двигун[ред. | ред. код]

Твердопаливний двигун ПРД-259 розташований у п'ятому від початку відсіку ракети і має змінну в часі діаграму тяги.

Система управління[ред. | ред. код]

Ракета оснащена тепловою ГСН, розробленої в київському підприємстві «Арсенал». Головка «Комар» (ОГС-60ти), розміщена в першому відсіку ракети, має гіроінерціонний стабілізатор, що забезпечує відпрацювання кутів цілевказівки до 12° за інформацією, що надходить з бортової прицільної системи носія. Супровід цілі в межах ± 45 ° здійснюється з кутовою швидкістю 30°/с.

Підривник[ред. | ред. код]

Р-60 оснащена неконтактним детонатором — радіолокаційним, оптичним або комбінованим, — розташованим на початку четвертого відсіку.

Бойова частина[ред. | ред. код]

Бойова частина стрижневого типу розташована у другому відсіку. Неконтактний підрив забезпечує нанесення шкоди цілі в межах радіусу ураження 2,5 м; впевнене знищення досягається при прямому попаданні.

Кріплення до носія[ред. | ред. код]

Р-60 застосовується з пускової установки АПУ-60-I c однієї напрямної масою 32 кг і з АПУ-60-II з двома напрямними, що важить 34 кг.

Носії[ред. | ред. код]

Ракета Р-60 була прийнята на озброєння в 1974 р. і може використовуватися практично усіма типами винищувачів, включаючи МіГ-21, МіГ-23 М, МіГ-25 ПД , МіГ-29, МіГ-29С, МіГ-31, Су-24 М, Су-25 Т і Як-38. Зараз ця ракета, відома також як типова ракета класифікації РБВБ, практично не застосовується через малу практичну дальність польоту - до 5 км.

Література[ред. | ред. код]

  • Ангельський Р., Коровін В. Вітчизняні керовані ракети «повітря - повітря». Частина 2. Ракети середньої і великої дальності.// Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. - 2006. - № 2
  • Широкорад А. Б. Історія авіаційного озброєння.
  • АВІАЦІЯ. Військова Росія. Електронні довідники.