Йоганн фон Кільмансегг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 грудня 2020, заснована на цій версії.
Йоганн фон Кільмансегг
нім. Johann Adolf Friedrich William Graf von Kielmansegg
Генерал граф фон Кільмансегг в 1967 році.
Народився30 грудня 1906(1906-12-30)[1][2]
Гофгайсмар, Кассель, Кассель, Гессен, Німеччина[3]
Помер26 травня 2006(2006-05-26)[1][2] (99 років)
Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[3]
Країна Німеччина
Діяльністьсолдат
Знання мовнімецька[4]
УчасникДруга світова війна
Військове званнягенерал
ДітиPeter Kielmanseggd
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Командор ордена Корони Румунії
Командор ордена Корони Румунії
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Легіон Заслуг (Командор) (США)

Граф Йоганн Адольф Фрідріх Вільям фон Кільмансегг (нім. Johann Adolf Friedrich William Graf von Kielmansegg; 30 грудня 1906, Гофгайсмар — 26 травня 2006, Бонн) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту, генерал бундесверу.

Біографія

7 квітня 1926 року вступив у рейхсвер, служив в 16-му кавалерійському полку. 1 березня 1937 року успішно склав іспит на кваліфікацію офіцера Генштабу, тому з 1 жовтня 1937 по 31 липня 1939 року навчався у Берлінській військовій академії, де здобув відповідну освіту. Різко негативно сприйняв справу Бломберга-Фріча (Вернер фон Фріч був його дядьком; після війни Кільмансегг назвав справу інтригою Германа Герінга і Генріха Гіммлера), аншлюс і Судетську кризу. Після закінчення академії призначений в штаб 1-ї танкової дивізії.

Під час Другої світової війни служив у штабах різних формувань. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. В 1942-44 роках служив у оперативному відділі ОКВ. 20 липня 1944 року заарештований гестапо як спільник Липневої змови (Кільмансегг ніколи не вважав себе бійцем Опору), проте 23 жовтня звільнений. З 25 листопада 1944 по 16 квітня 1945 року — командир 111-го гренадерського полку 11-ї танкової дивізії. В кінці війни потрапив у британський полон, потім переданий американцям. В травні 1946 року звільнений.

Після звільнення працював водієм на фермі, з лютого 1948 року — журналістом, з 1949 року — клерком видавництва в Гамбурзі. Член Асоціації жертв нацистського режиму. В 1955 році вступив у бундесвер, до 1958 року представляв ФРН у Військовому штабі союзних держав в Європі. З грудня 1958 по 1963 рік (з перервою в 1960 році) — командир 10-ї танково-гренадерської дивізії. З 5 липня 1963 року — головнокомандувач сухопутними військами, з 15 березня 1967 року — всіма військами НАТО у Центральній Європі. 1 квітня 1968 року вийшов у відставку.

Нагороди

Вшанування пам'яті

  • На честь Кільмансегга названий офіцерський курс «Генерал граф Йоганн Адольф фон Кільмансегг» офіцерського училища Дрездена.

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в Munzinger Personen
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #107635828 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ CONOR.Sl

Бібліографія

  • Panzer zwischen Warschau und Atlantik. Verlag «Die Wehrmacht». Berlin 1941.
  • Der Fritschprozess 1938: Ablauf und Hintergründe. Hoffmann & Campe 1949.
  • Die Vertragswerke von Bonn und Paris vom Mai 1952. Verlag für Geschichte und Politik. Frankfurt 1952.
  • Unbesiegbar? China als Militärmacht. Seewald, Stuttgart 1985, ISBN 3-512-00721-X. mit Oskar Weggel.

Література

  • Vater der Bundeswehr. Artikel in FAZ. 30. Mai 2006. S. 5.
  • Karl Feldmeyer, Georg Meyer: Johann Adolf Graf von Kielmansegg 1906—2006. Deutscher Patriot, Europäer, Atlantiker. Hrsg.: Militärgeschichtliches Forschungsamt. Mittler, Hamburg 2007, ISBN 978-3-8132-0876-4.
  • Helmut Bohn: Eine politische Biographie 1914—1998, Dresden 2003, ISBN 3-935063-18-0
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_фон_Кільмансегг&oldid=30283191