Координати: 40°56′3.0000001000109″ пн. ш. 24°24′55.0000001″ сх. д. / 40.93417° пн. ш. 24.41528° сх. д. / 40.93417; 24.41528

Фортеця Кавала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:55, 13 грудня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (видалення зайвого)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фортеця Кавала

40°56′3.0000001000109″ пн. ш. 24°24′55.0000001″ сх. д. / 40.93417° пн. ш. 24.41528° сх. д. / 40.93417; 24.41528
Типфортеця
Статус спадщинипам'ятка археології Греціїd[1]
Країна Греція
РозташуванняKavala Municipalityd
Фортеця Кавала. Карта розташування: Греція
Фортеця Кавала
Фортеця Кавала (Греція)
Мапа

CMNS: Фортеця Кавала у Вікісховищі

Фортеця Кавала — фортеця, побудована в XV столітті на руїнах візантійського акрополя, розташованого на вершині півострова в місті Кавала, Греція. Фортеця не призначалася для оборони населеного пункту. Вона призначалась для контролю і захисту дороги, а також контролю за пересуваннями венеціанського флоту та для протидії відповідним нападам з моря.[2]

Історія

Акрополь був укріплений ще з V століття до нашої ери. Пізніше його укріплення ремонтувались та удосконалювались імператором Юліаном, потім Юстініаном, а також в 926 році. Фортеця була модифікована в 1307 році за Андроніка II Палеолога, шляхом будівництва стіни зі сторони моря до вершини пагорба. Вона була відновлена османами в 1425 році після того як вони її зруйнували захоплюючи місто у 1391 році.[3] За іншими джерелами маштабна перебудова фортеці відбувалась за султанів Селіма або Сулеймана у 1520-1530 роках.[4]

Турецькі географ Хацікальфа (Χατζηκάλφα) у (1650 році) та мандрівник Евлія Челебі1667 році) описували фортецю як потужну оборонну спорду.[4]

З кінця XVII століття фортеця використовувалась османами як в'язниця та довгий час також була військовим та адміністративним центром міста. Так у фортеці в 1759 році відбував заслання Ібрагім-паша. З розвитком військової справи почали проявлятись недоліки фортеці, які полягали в незахищеності її водогону, погане розташування гармат та башт.[4]

В 1880-1885 роках османи понизили фортецю до категорії занедбаних, і вона перестала охоронятись і поступово зазнала руйнувань. В цей період її обслуговувало 40-60 людей. На початку XX століття єгиптянин Аббас Хілмі придбав фортецю у турків, щоб використовувати її як промислово-ремісничу школу, проте цей план не був реалізований. Востаннє цитадель використовувалась під час Другої світової війни окупаційними військами. У 1968 році фортеця перейшла у власність муніципалітету міста. Фортеця використовується як місце відпочинку та культурних заходів. У ній розташований театр під відкритим небом на 400 місць.[2][5]

Архітектура

Центральна башта фортеці

Фортеця побудована з місцевого граніту з додаванням мармуру та вапняку. Стіни фортеці не були пристосовані для обстрілу з гармат, а витримували напади із застосуванням холодної зброї. ЇЇ оборонний мур повторює рельєф пагорбу, а внутрішній простір площею 13 гектарів розділений додатковою стіною довжиною 449 метрів, яка піднімається на висоту 64 метри над рівнем моря. Приміщення в'язниці, яка вбудована в зовнішню стіну має довжину 22,80 м та ширину 10,40 м. Стіни фортеці зміцнені двома прямокутними вежами, розташованими на кутах північної стіни та одним багатокутним бастіоном на східній стороні. Четверо воріт дозволяли потрапити в місто та залишати його. В середині фортеці на центральній стіні розташована кругла вежа, яка була останнім місцем оборони, складом боєприпасів, припасів та води, використовувалась як тюрма.[3][4][6]

Примітки

  1. https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=165085&type=Space
  2. а б Acropolis of Kavala (амер.). Процитовано 7 вересня 2020.
  3. а б Papathanassiou, Manolis. Fortress of Kavala. Καστρολόγος (англ.). Процитовано 7 вересня 2020.
  4. а б в г Το Κάστρο της Καβάλας: από αμυντικό οχυρό και τόπος εξορίας, χώρος αναψυχής και πολιτισμού. Αρχαιολογία Online (гр.). 29 липня 2014. Процитовано 7 вересня 2020.
  5. Ακρόπολη - Φρούριο. Visit Kavala (гр.). Процитовано 7 вересня 2020.
  6. Παλιά πόλη «Παναγία» – Φρούριο : Καβάλα, Δημωφέλεια, Δήμος Καβάλας. Процитовано 7 вересня 2020.