Безперчий Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Безперчий
автопортрет
Народження	18 (30) жовтня 1825 або 1825 Борисовка (смт), Хотмижський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть	17 (30) вересня 1913 або 1913
	Харків, Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник, графік, art educator
Напрямок	академізм
Вчитель	Брюллов Карл Павлович
Відомі учні	Агафонов Євген Андрійович, Бекетов Олексій Миколайович, Беклемішев Володимир Олександрович, Васильківський Сергій Іванович, Левченко Петро Олексійович, Генріх Семирадський, Сумцов Микола Федорович, Татлін Володимир Євграфович, Ткаченко Михайло Степанович і Шевченко Олександр Васильович
Безперчий Дмитро Іванович у Вікісховищі

Дмитро́ Іва́нович Безпе́рчий (18 (30 жовтня) 1825, слобода Борисівка, Грайворонський повіт, Курська губернія, Російська імперія — †17 (30 вересня) 1913, Харків) — український художник і педагог.

Життєпис

Закінчив Академію мистецтв (1841–1846) із званням «вільного художника».

Учень Карла Брюллова; у його майстерні з 1843. Міг зустрічатися з Тарасом Шевченком. Формувався під впливом академічного мистецтва.

Працював над ілюстраціями до «Мертвих душ» Миколи Гоголя та ін.

Викладав малювання у Ніжинському ліцеї (1846—1850), в реальному училищі і середніх школах Харкова (1850—1900). Вчитель О. М. Бекетова, В. О. Беклемішева, С. І. Васильківського, Г. І. Семирадського, П. О. Левченка, М. С. Ткаченка, О. В. Шевченка, К. К. Первухіна, В. Є. Татліна, М. Ф. Сумцова.

Творчість

Безперчий Дмитро Іванович. «Бандурист», 1860

Найактивніший період творчості — 1850-ті, коли працює олійними фарбами, а також, маючи пристрасть до світлих, ясних і прозорих тонів, часто працює аквареллю. У 1848 митець задумав серію малюнків «Гайдамаки» (зберігся лише начерк). Вплив поезії Шевченка відчувається у жанрових творах Безперчого «З поля» (1859—1860), Харківський художній музей) і «Бандурист» (1860-ті, Сумський художній музей; другий варіант та акварель 1860 — в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві).

Найкращі з відомих творів: «Автопортрет» (1846), «Сватання на Гончарівці».

У 1860-1890-х працював в жанрі релігійного живопису, розписував храми в селах Слобідської України, Криму. Найбільш відомий розпис церкви при харківській малювальній школі, де викладав Безперчий.

Основні роботи зберігаються в Харківському музеї образотворчого мистецтва.

Література

• Антонович Д. Дмитро Безперчий. — Прага  Видавництво Української Молоді, 1926. — 15 с. — (Майстри українського мистецтва).
• БЕЗПЕ́РЧИЙ Дмитро Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
• Гордеев Д. П. Материалы для художественной летописи г. Харькова. — X., 1914. (рос.)
• М. Ф. Сумцов, «Д. И. БЕЗПЕРЧИЙ: Харьковский художник: Некролог». (рос.)