Bloch MB.170
| Bloch MB.170 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | розвідувальний літак, легкий бомбардувальник |
| Перший політ: | 15 лютого 1938 |
| Знятий з озброєння: | 1950 |
| На озброєнні у: |  Повітряні сили Франції |
| Розробник: | Société des Avions Marcel Bloch і Sud-Ouestd |
| Виробник: |  Société des Avions Marcel Bloch |
| Всього збудовано: | 220 |
| Конструктор: | Société des Avions Marcel Bloch |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 530 км/год |
| Бойовий радіус: | 1290 км |
| Практична стеля: | 11 000 м |
| Довжина: | 12,23 м |
| Висота: | 3,55 м |
| Розмах крила: | 17,92 м |
| Площа крила: | 38,55 м² |
| Порожній: | 5600 кг |
| Споряджений: | 7160 кг |
| Двигуни: | 2 × Gnome-Rhône 14N48/49 |
| Тяга (потужність): | 2 × 1060 к.с. |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 400 кг |
| Кулеметне озброєння: | 7 × 7,5-мм авіаційних кулемети |
Bloch MB.170 у Вікісховищі | |
Блох MB.170 (фр. Bloch MB.170) — серія двомоторних розвідувальних літаків виробництва французької авіакомпанії Bloch, здатного також виконувати роль бомбардувальника. Активно виготовлявся на початку Другої світової війни, після виходу Франції з війни виробництво було припинено, але відновлене в 1946 році.
Історія створення
Розробка нового багатофункціонального літака, який міг б використовуватись в ролі двомісного бомбардувальника, або тримісного літака спостереження, почалась в 1936 році в рамках програми модернізації французької армії. Перший прототип, який позначався MB.170B2A3 (складний суфікс вказував на багатозадачність проекту), був низькопланом з двокілевим оперенням, аеродинамічними формами і шасі, яке прибиралось. Прототип оснащувався двигунами GR 14N6/7 потужністю 950 к.с. і озброювався однією 20-мм курсовою гарматою, і чотирма 7,5-мм кулеметами. Перший політ відбувся 15 лютого 1938 року, а через деякий час почались випробування другого прототипа MB.170B3.
Другий прототип був тримісним бомбардувальником і відрізнявся заскленою носовою частиною і відсутністю підфюзеляжної гондоли. На його основі було розроблено варіант MB.174A3 — розвідник і вказівник цілей, який також міг нести 400 кг бомб. Перший прототип MB.174 оснащувався двигунами GR 14N20/21 і піднявся в повітря 5 січня 1939 року. Випробування показали прекрасні льотні характеристики і вже 1 лютого 1939 року Міністерство авіації зробило замовлення на 50 літаків. Спочатку було виготовлено 6 передсерійних варіантів, а перший серійний літак був готовий в листопаді. Серійне виробництво продовжувалось до (з перервою) до 1947 року. Загалом було виготовлено більше 220 літаків серії.[1]
Основні модифікації
- MB.174A3 — літак взаємодії з армією. Оснащувався двигунами GR 14N48/49 потужністю 1060 к.с., двома курсовими 7,5-мм кулеметами, трьома в нижній установці і двома в верхній. Бомбове навантаження — 400 кг. (8 × 50 кг бомби). В 1942 році на деяких літаках добавили підфюзеляжні підвіси для 250 або 500 кг бомби. Побудовано 57 літаків.
- MB.175B3 — бомбардувальний варіант. Бомбовий відсік переобладнано для перевезення 600 кг бомб (3 × 200 кг.). Побудовано 79 літаків, з них 56 під час німецької окупації.
- MB.176B3 — аналог MB.175B3 з двигунами Pratt & Whitney R-1830-SC3-G потужністю 1050 к.с. Перший прототип був готовий в вересні 1939 року, до червня 1940 року виготовили ще 5 серійних літаків.
- MB.175T — торпедоносець. Оснащувався двигунами GR 14N54/55 потужністю 1150 к.с., в процесі виробництва використовувались двигуни GR 14N66/67 і GR 14N70/71. Озброєння — дві 20-мм курсові гармати в крилах, і одна 20-мм гармата в верхній турелі. Під фюзеляжем підвішувалась 750 кг торпеда, або 3 × 150 кг глибинні бомби. Під крилами були підвіси для восьми некерованих ракет. В 1946-47 роках побудовано 80 літаків.
Історія використання
MB.174A3 надійшли на озброєння доволі пізно — тільки в квітні 1940 року. Вони надійшли в розвідувальну групу GR II/33, а перший бойовий виліт відбувся 29 квітня. Станом на 10 травня (початок німецького наступу) в строю було тільки 11 літаків, розділених між чотирма групами, і до 18 червня було повністю переоснащено тільки одну групу, інші літали на різних літаках. Нечисленні MB.175B3 хоча і були бомбардувальниками теж надходили на озброєння розвідувальних груп.
В складі ВПС режиму Віші MB.174 і MB.175 стояли на озброєнні розвідувальних груп GR II/33 і GR II/52 розміщених в Північній Африці. Після висадки союзників обидві групи ввійшли до ВПС Вільної Франції, де в січні 1943 року всі вцілілі літаки (зокрема один MB.176B3) зібрали в одну групу GR II/33. На початку 1943 року вони використовувались як штурмовики під час боїв в Тунісі, а в липні були передані в навчальні частини.
56 MB.175B3 виготовлених з жовтня 1940 року надійшли до Люфтваффе, де використовувались як навчальні.
MB.175T надійшли на озброєння морської авіації Франції, але використовувались тільки до 1950 року.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]
| MB.174A3 | MB.175B3 | ||
|---|---|---|---|
| Довжина | 12,23 м | 12,43 м | |
| Висота | 3,55 м | ||
| Розмах крил | 17,92 м | 17,96 м | |
| Площа крил | 38,55 м² | 38,95 м² | |
| Маса | пустого | 5600 кг | 5662 кг |
| спорядженого | 7160 кг | 7790 кг | |
| максимальна злітна | 8025 кг | ||
| Двигуни | 2 × GR 14N48/49 | ||
| Потужність | 2 × 1060 к. с. | ||
| Максимальна швидкість | 530 км/год | 540 км/год | |
| Дальність польоту | 1290 км | 1600 км | |
| Практична стеля | 11 000 м | ||
| Час підйому на 8000 м. | 11 хв | 13,5 хв | |
Примітки
- ↑ а б Харук, 2012, с. 320-321.
- ↑ Харук, 2012, с. 320.
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bloch MB.170
