Жанна Демессьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 березня 2021, заснована на цій версії.
Жанна Демессьє
фр. Jeanne Demessieux
Основна інформація
Повне ім'яфр. Jeanne Marie Madeleine Demessieux
Дата народження13 лютого 1921(1921-02-13)
Місце народженняМонпельє[1]
Дата смерті11 листопада 1968(1968-11-11)[1][2][3] (47 років)
Місце смертіПариж, Франція[1]
Причина смертізлоякісна пухлина
ПохованняЕг-Морт
Роки активності1946 — 1968
ГромадянствоФранція
Професіїкомпозиторка, органістка, піаністка, вчителька музики
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіЖан Галлон
Інструментиорган і фортепіано
Жанрикласична музика
ЗакладКоролівська консерваторія в Брюсселі
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Knight of the Order of the Crown
CMNS: Файли у Вікісховищі

Жанна Демессьє (фр. Jeanne Demessieux; 13 лютого 1921, Монпельє — 11 листопада 1968, Париж) — французька органістка, піаністка і композиторка. Вважається одним з видатних органістів-віртуозів XX століття.

Біографія і творчість

Жанна Демессьє народилася в Монпельє в 1921 році. Вона рано почала вчитися музиці; першою її вчителькою фортеп'яно була старша сестра[4]. У семирічному віці вона стала ученицею консерваторії в Монпельє і виявила явні здібності до музики. Коли дівчинці виповнилося одинадцять, сім'я переїхала в Париж, щоб Жанна могла продовжити свою музичну освіту[5]. Вона поступила в Паризьку консерваторію, де навчалася гри на фортеп'яно у Сімона Ріра (фр. Simon Riera) і Магди Тальяферро, гармонії у Жана Галлона, контрапункту і фуги у Ноеля Галлона і композиції у Анрі Бюссе[4]. Протягом навчання вона неодноразово отримувала перші нагороди за гармонію, фортеп'яно, контрапункт і органну імпровізацію[5].

У 1933 році, у віці дванадцяти років, Жанна стала титулярною (головної) органісткою паризької церкви Сент-Еспрі і займала цю посаду аж до 1962 року. У 1936 році вона зустрілася з Марселем Дюпре, і її гра справила таке враження на п'ятдесятирічного композитора, що він прийняв рішення самостійно зайнятися її подальшою музичною освітою[5]. Дюпре високо цінував талант Жанни і вважав її своєю спадкоємицею аж до їх розбрату в 1945 році[6].

Дебют Жанни як концертуючої солістки відбувся в 1946 році з серією із дванадцяти концертів в паризькому залі Плеєль[4]. У наступні роки вона дала близько 700 концертів в Європі і Америці, завжди граючи виключно напам'ять. Про неї писали, що вона пам'ятає напам'ять близько 2500 творів Баха, Мендельсона, Ліста, Франка і Дюпре[4].

З 1952 року Жанна Демессьє викладала в Льєзькій консерваторії[4]; вона також була викладачем консерваторій в Нансі і в Гарлемі. У 1962 році Демессьє змінила Едуара Міньяна на посаді титулярного органіста церкви Мадлен і займала цю посаду аж до своєї смерті[4].

Жанна Демессьє померла від раку 11 листопада 1968 року у віці сорока семи років. В останні роки вона працювала над записом повного зібрання творів Мессіана, але цей проєкт залишився незавершеним[4].

Спадщина Демессьє як композиторки складає близько 30 творів. Цікаво, що лише вісім з них написані для органу[4]. Органні твори Демессьє написані для виконання і припускають виключно високий рівень віртуозності виконавця, в тому числі у використанні педалей (Мессіан з цього приводу зауважив, що Демессьє вимагає від ніг того ж, що Шопен вимагає від рук)[7]. Серед інших творів Жанни Демессьє — пісні, фортеп'янні та оркестрові п'єси, а також ораторія[4].

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #121911179 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Musicalics
  4. ↑ а б в г д е ж и к Marc Rochester.
  5. ↑ а б в Graham Steed, 1999, с. 271.
  6. ↑ Christopher S. Anderson, 2013, с. 144.
  7. ↑ Karin Pendle, 2001, с. 262.

Література

Посилання

  • Jeanne Demessieux. Musimem.com (фр.).
  • Marc Rochester. Jeanne Demessieux Biography. BBC (англ.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жанна_Демессьє&oldid=31109344