Ег-Морт
| Ег-Морт Aigues-Mortes | |
|---|---|
 | |
.svg) | |
| Країна |  Франція |
| Регіон | Окситанія |
| Департамент | Гар |
| Округ | Нім |
| Кантон | Ег-Морт |
| Код INSEE | 30003 |
| Поштові індекси | 30220 |
| Координати | 43°34′03″ пн. ш. 4°11′36″ сх. д. / 43.5675° пн. ш. 4.19333333333° сх. д.G O |
| Висота | 0 - 3 м.н.р.м. |
| Площа | 57,78 км² |
| Населення | 8707 (2022[1]) |
| Густота | 150,3 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Pierre Maumejean 2020-2026 |
| Ег-Морт на Вікісховищі | |
 | |
Ег-Морт, Еґ-Морт (фр. Aigues-Mortes, «мертва вода») — сердньовічне місто-фортеця та однойменний муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Гар. Населення — 8707 осіб (2022)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 610 км на південь від Парижа, 26 км на схід від Монпельє, 33 км на південний захід від Німа.
Місто-фортецю з стіною довжиною 1,8 км та 20 баштами заклав в 1240 році король Людовик-«Святий». Йому конче було потрібно мати власне місто-порт на узбережжі Середземного Моря, тому що порт Марсель тоді належав королю Неаполя.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[3].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кількість населення міста — 8116 осіб (2009)[5]. Динаміка населення ( ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 3482 | 686 | 426 | 946 | 904 | 478 | 42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 3644 | 632 | 335 | 1080 | 909 | 588 | 100 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 5423 осіб працездатного віку (15—64 років) 3922 були активними, 1501 — неактивною (показник активності 72,3%, у 1999 році було 68,3%). З 3922 активних мешканців працювали 3294 особи (1765 чоловіків та 1529 жінок), безробітними було 628 (270 чоловіків та 358 жінок). Серед 1501 неактивної 398 осіб було учнями чи студентами, 571 — пенсіонерами, 532 були неактивними з інших причин[7]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 3855 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 8873,0 особи, медіана доходів виносила 17 787 євро на одного особоспоживача[8]
 |
Марсіярг (Еро) |
Марсіярг (Еро) |
Сен-Лоран-д'Егуз | |
| Могіо (Еро) Ла-Гранд-Мотт |
Пн | Сен-Лоран-д'Егуз | ||
| Зх Ег-Морт Сх | ||||
| Пд | ||||
| Ле-Гро-дю-Руа | Ле-Гро-дю-Руа | Сент-Марі-де-ла-Мер (Буш-дю-Рон) |
Доріжка на мурі для охорони міста
Стоянка яхт за межами муру
План центру міста
Статуя засновника міста Людовика ІХ.
Вузькі середньовічні вулиці міста
- Туристичне бюро муніципалітету Ег-Морт [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Ег-Морт на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- 1 2 Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ NASA Earth Observations Data Set Index. NASA. Процитовано 30 січня 2016.
- ↑ Кількість населення у 2009 році. INSEE. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 30 січня 2012.(фр.)
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |