Пересічень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пересі́чень, Пересічин — головне городище слов'янського племені уличів.

Надпорозький Пересічень

Академік Борис Рибаков уважав, що улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва, на острові Ігрень.

Увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало приблизно в 8001300 рр. на піщаних горбах Ігренського півострова (острова Чаплі) в східній лівобережній частині сучасного міста Дніпро, де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками —- печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами.

Городище в Дніпрі було розташоване на лівому березі, якраз перед порогами, —- було кінцем річкового шляху з Києва і Русі на південь. Городище розташоване на острові Чаплі (зараз півострів у зв'язку з будівництвом Придніпровської ТЕЦ у 1952 р.) з заходу і півдня обмеженому Дніпром, з півночі —- Самарою, зі сходу —- протокою Шиянкою (перекрита у 1952 р.). Острівне положення слугувало захистом проти нападів,— люди могли скористатися втечею вгору Дніпром, або Самарою.

Місто на Ігренському острові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз.

Бесарабський Пересічень

Іван Крип'якевич уважав, що місто Пересічень у Бессарабії став центром уличів після їх переходу з Наддніпрянщини на Дністер, назване так на пам'ять старого города Пересічна поблизу Дніпра, яке здобув воєвода Ігоря Рюриковича Свенельд.

М. Надеждін намагався пов'язати історію міста Пересічень з населеним пунктом у Бессарабській області (нині селище Пересечина Оргіївського району Республіки Молдова).

Див. також

Джерела та література

Посилання