М'якеньківка
село М'якеньківка | |
---|---|
«Пам'ятник Слави» | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Рада | М'якеньківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA53080390440069301 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 541 |
Поштовий індекс | 38433 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°31′55″ пн. ш. 34°0′33″ сх. д. / 49.53194° пн. ш. 34.00917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
102 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38433, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с.М’якеньківка |
Карта | |
Мапа | |
|
М'яке́ньківка — село в Україні, у Решетилівському районі Полтавської області. Населення становить 541 осіб. Орган місцевого самоврядування — М'якеньківська сільська рада.
Географія
Село М'якеньківка знаходиться на правому березі річки Говтва, вище за течією на відстані 1,5 км розташована смт Решетилівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Михнівка, на протилежному березі — села Пасічники та Сені. За 1 км розташоване село Шрамки.
Історія
1899 — у М'якеньківці за кошти земства збудовано перший навчальний заклад, у якому навчалися 25 дітей, у тому числі з навколишніх сіл та хуторів.
1900 — з цього і аж по 1917 рік дітей навчали місцеві поміщики Іван та Варвара Подерії; двоє бідняків побили багатого вчителя і він помер.
1905 — створено революційну групу з місцевих жителів, вони розклеїли листівки, що закликали селян до боротьби за землю і волю.
1908 — збудували друге приміщення школи, у трьох класах навчалися 98 дітей.
1910 — у М'якеньківці нарахували 65 господарств і 370 жителів.
1914-1916 — багато жителів М'якеньківки та Михнівки загинули у Першій світовій війні.
1918 (січень) — розпочалась перша більшовицька окупація.
1919 (листопад) — більшовики вибили денікінців із села.
1921-1925 — у М'якеньківці працювала школа-чотирьохрічка.
1926 — за переписом у М'якеньківці нарахували 87 дворів, 472 жителі.
1927 — створили машинне товариство.
29.01.1929 — газета «Більшовик Полтавщини» повідомила, що у М'якеньківській трьохкомплектній школі навчаються діти починаючи з 8 років, з повним навантаженням працює лікнеп, розгорнув роботу сільбуд — вогнище культури на селі.
1929 — у М'якеньківці створено колгосп «За краще життя», головою обрали Дудченка Трохима Миколайовича. Цього ж року в хуторі Арсені організували колгосп «Широкий лан», у хуторі Бодні — КСП «Комуніст».
1929 — у колгосп «За краще життя» прийшов перший трактор «Фордзон». Першими трактористами були: Бабенко Терентій, Бабенко Микола, Сметана Павло, Грицай Корній.
05.01.1930 — в СРСР опублікована постанова ЦК ВКП (б) «Про заходи допомоги держави колгоспному будівництву», спрямована на здійснення суцільної колективізації. З цього моменту представники місцевих органів влади насильно заганяли селян у колгоспи.
1930 — створено компартійну організацію, першими комуністами були Корж Т. Л. та М'якенька М. А.
1931 — на хуторах Шрамки та Конони створено колгосп «14-річчя Жовтня».
1932 — колгоспи села М'якеньківки та хуторів Бодні, Підгорянка, Бардаки, Арсені, Величковщина та Никони об'єднали в один колгосп «Гігант».
1932 — відкрито неповну середню школу, де навчалося 200 учнів.
1933 (перша половина) — у Решетилівському районі завершилася суцільна колективізація і повністю ліквідовано «куркульські» господарства, що були основними виробниками хліба в країні.
1932-1933 — Решетилівщиною прокотився страшний голод. У М'якеньківці від голоду померло 33 людини, серед них 15 дітей; у селі Шрамки — 49 людей, з них 28 дітей; в хуторі Підгорянка — 22 людини, з них 7 дітей; в селі Харченки — 19 людей, з них 8 дітей; у Михайликах — 17 людей; у Педаках — 20 людей; в Боднях — 24 людини.
1937-1938 — зникли прилеглі до М'якеньківки хутори: Никони, Арсені, Бодні, Бардаки та інші, їх жителі переселилися до М'якеньківки та Михнівки.
22.06.1941 — уродженець хутора Підгорянка (нині частина села М'якеньківки) Поровай Іван Федорович, який проходив військову службу у місті Бориспіль Київської області, вступив у перший бій з ворожими літаками під Києвом.
10.08.1941 — у складі 10 бомбардувальників літак Івана Поровая бомбив Берлін.
1941 — на війну з нацистами призвано 472 чоловіка з населених пунктів М'якеньківської сільської ради.
1941 (вересень) — через Решетилівщину з боями відходили частини Червоної Армії Південно-Західного фронту.
27.09.1941 — нацисти окупували М'якеньківку.
24.09.1943 — Червона Армія звільнила М'якеньківку від нацистів, які, відступаючи, спалили її та замінували приміщення школи.
27.06.1945 — уродженцю М'якеньківки, бойовому льотчику Бондаренку Василю Юхимовичу за мужність у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він особисто збив 29 літаків противника і 6 у групі з товаришами.
1950 — три невеликих колгоспи — імені Фрунзе, «Комуніст» та «14-річчя Жовтня» — об'єднали в один під назвою імені Карла Маркса, а в 1959 році ще й приєднали до нього колгосп імені Ілліча.
1965 — за колгоспні кошти у М'якеньківці збудовано нове приміщення школи, згодом — їдальні та інтернату.
01.01.1967 — у м'якеньківському колгоспі імені Карла Маркса налічувалося 18 тракторів, 19 комбайнів, 9 вантажних та один легковий автомобіль. Загальний річний прибуток колгоспу становив 499 тисяч карбованців.
1967 — в пам'ять загиблих земляків у Другій світовій війні в селі збудували «Пам'ятник Слави».
1993 — чистий річний прибуток колгоспу імені Карла Маркса склав 982 мільйони карбованців, на будівництві господарство освоїло 587,7 мільйона карбованців.
1994 (квітень) — у м'якеньківському колгоспі працювали 187 трудівників і трудівниць.
1994 — за колгоспні гроші в селі збудовано коптильний цех, олійницю та міні-хлібзавод.
1996 — збудували пам'ятник «Жертвам Голодомору».
1999 — ліквідовано колгосп імені Карла Маркса.
2001 — за переписом населення, у селі мешкало 541 особа.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-ІІ ст.
Відомі люди
У селі народився Бондаренко Василь Юхимович — Герой Радянського Союзу.
Також
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |