Бондаренко Василь Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Юхимович Бондаренко
Bondarenko VE.jpg
Народження 23 квітня 1922(1922-04-23)
М'якеньківка, (зараз Полтавська область)
Смерть 20 лютого 2001(2001-02-20) (78 років)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Роки служби 19391953
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Бондаре́нко Васи́ль Юхи́мович (23 квітня 1922(19220423), М'якеньківка — 20 лютого 2001, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни командир ланки 16-го гвардійського винищувального авіаційного полку 9-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського винищувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1922 року в селі М'якеньківка Решетилівского району Полтавської області в селянській родині. Українець. Після смерті батька виховувався в Київському дитячому будинку, де закінчив 10 класів середньої школи.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Після її закінчення сержант В. Ю. Бондаренко прибув для проходження подальшої служби в 69-й винищувальний авіаційний полк. З перших же днів німецько-радянської війни на фронті.

До кінця війни В. Ю. Бондаренко зробив близько 400 успішних бойових вильотів, у 88 повітряних боях особисто збив 29 літаків противника і 6 у групі з товаришами. За цей час — 6 разів був поранений, двічі горів у повітрі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому лейтенанту Василю Юхимовичу Бондаренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6596). Після війни продовжив службу у ВПС. З 1953 року гвардії підполковник В. Ю. Бондаренко — у запасі. У 1965 році закінчив Київський інститут народного господарства. Автор книги «Ні невідомих солдатів». Жив у Києві. Помер 20 лютого 2001 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987. (рос.)