Зволен
Зволен словац. Zvolen | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Центр міста | |||||
Основні дані | |||||
48°34′59.000000101604″ пн. ш. 19°7′59.000000101594″ сх. д. / 48.58306° пн. ш. 19.13306° сх. д. | |||||
Країна | Словаччина[1] | ||||
Регіон | Банськобистрицький край | ||||
Столиця для | Зволен (округ Словаччини) | ||||
Засновано | 1135 | ||||
Перша згадка | 1135 | ||||
Площа | 98,73 км² | ||||
Населення |
42 476 осіб (31 грудня 2017)[2], 39 844 осіб (2023)[3] | ||||
Висота НРМ | 293 м і 297 м | ||||
Водойма | Грон | ||||
Міста-побратими | Іматра[4], Тоткомлош[4], Прахатіцеd[4], Рівне (16 червня 1998)[5][4], Зволень[4], Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, Уффалізd, Мерссен, Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Кесеґ, Сиґулда, Сушицеd, Тюрі, Пренай, Марсаскала, Серет, Агросd, Шкоф'я-Лока, Трявна, Рокишкіс[6], Ровінь | ||||
Телефонний код | 045 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | ZV | ||||
Код LAU (NUTS) | SK032B518158 | ||||
GeoNames | 3056458, 3056459 | ||||
OSM | r2265027 ·R | ||||
Поштові індекси | 960 XX | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | zvolen.sk | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Зволен у Вікісховищі |
Зво́лен (словац. Zvolen, нім. Altsohl, угор. Zólyom) — місто, громада, адміністративний центр округу Зволен, Банськобистрицький край, центральна Словаччина, на злитті річок Грон та Слатіна у підніжжя Явор'є та кремницьких Врхов. Населення 43 тисяч чоловік (2014).
Історія
Територія між річками Грон і Слатіна почала освоюватися ще в епоху неоліту. Приблизно в VI столітті її заселили слов'янські племена і створили перше укріплене поселення на лівому березі Слатіна. В 1241 році фортецю зруйнували татаро-монголи. Після цього набігу поселення перенесли на нинішнє місце.
У 1243 році король Бела IV дарував Зволену міські права, і незабаром місто стало столицею угорської жупи. З 1440 по 1452 рік Зволен був резиденцією Яна Іскри з Брандиса — верховного гетьмана угорського короля в Словаччині. На початку XVI століття замок перейшов до рук Яна Турзо, який перебудував і зміцнив його таким чином, щоб він міг витримати напад турецьких військ. Після того як стратегічне значення фортеці було втрачено, Зволен перетворився в тихе, переважно сільськогосподарський містечко, яке стало центром народних промислів.
Наприкінці XIX століття в місті почала розвиватися машинобудівна і деревообробна промисловість. Після завершення будівництва залізниці Зволен став важливим транспортним вузлом.
Партнерські міста
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 177(рос.)
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Počet obyvateľov SR k 31. 12. 2019 — Bratislava: ŠÚ SR, 2020.
- ↑ https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk
- ↑ а б в г д http://samosprava.zvolen.sk/partnerske-mesta.phtml?id3=37251
- ↑ http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/city_partners/zvolen_dov.aspx
- ↑ https://www.zvolen.sk/partnerske-mesta.html
Посилання
- www.zvolen.sk — офіційний сайт міста
- Zvolen - …. e-obce.sk ((словац.)) . :
населення • історія • природа • культура
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |