Сарайкін Віктор Вікторович

Віктор Сарайкін
Ім'я при народженні	Віктор Вікторович Сарайкін
Народився	6 квітня 1959(1959-04-06) (65 років) Магнітогорськ, Челябінська область, Російська РФСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Дружина	Ніжерадзе Ніна Георгіївна
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0764818
Нагороди та премії

Ві́ктор Ві́кторович Сара́йкін (рос. Ви́ктор Ви́кторович Сара́йкин; 6 квітня 1959(19590406), Магнітогорськ, Челябінська область, Російська РФСР) — український актор. Заслужений артист Росії (2004), Народний артист України (2006). Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис

По закінченні у 1980 році Державного інституту театрального мистецтва імені О. Луначарського (ГІТІС) отримав запрошення у Театр на Малій Бронній, проте, через відсутність московської прописки, затримався там лише на 5 днів. Після цього разом з дружиною переїздить до Києва. На запрошення П. С. Морозенка стає актором Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Через деякий час призваний до лав ЗС СРСР. Військову службу проходив у залізничних військах на будівництві БАМу. По закінченні військової служби повернувся до Театру на лівому березі Дніпра.

На початку 1990-х років з'являється на кіноекранах країни, зігравши ролі у кількох фільмах.

У 1995 році разом з дружиною переходить до Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, актором якого є донині.

Фільмографія

• 1981 «Останній гейм» — Ігор Балагура
• 1990 «Ха-бі-аси»
• 1991 «Афганець» — Степан
• 1991 «Жінка для всіх»
• 1992 «Для домашнього огнища»
• 1993 «Злочин з багатьма невідомими»
• 1993 «Трамвай удачі»
• 1994 «Кілька любовних історій»
• 1996 Операція «Контракт»
• 1998 «Посмішка звіра»
• 1999 «Як гартувалась сталь» (Китай — Київська кіностудія ім. О. Довженка),
• 1999 «День народження Буржуя»,
• 2001 «Слід перевертня»
• 2001 «День народження Буржуя-2»
• 2006 Таємниця «Святого Патрика»
• 2007 «Ліквідація» — новий водій Гоцмана
• 2008 «Катарсис»
• 2008 «Ілюзія страху»
• 2009 «Чужі душі»
• 2009 «Крапля світла»
• 2013 «Метелики» — Петров, полковник
• 2015 «Слуга народу»
• 2015 «Жар» (к/м)
• 2016 «Родичі»
• 2016 «Майор і магія» — мер міста
• 2017 «Субота» — батько Оленки
• 2017 «Слуга народу 2»
• 2021 «Невірна»

Також знявся у серіалі про катастрофу на Чорнобильській АЕС «Чорна квітка» (2016).

Посилання

• Сарайкін Віктор Вікторович
• Біографія Віктора Сарайкіна