Козельці східні
Козельці східні | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Tragopogon orientalis L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Tragopogon pratensis L. subsp. orientalis (L.) Cělak. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Козельці східні[1][2] (Tragopogon orientalis) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й на схід до Сибіру та західних Гімалаїв.
Опис
Дворічна рослина 30–120 см заввишки. Рослина гола. Листки світло-сизі, лінійні або ланцетні, плоскі або хвилясті; верхні — ланцетні або коротші. Листочки обгортки значно коротші від крайових квіток. Квітки золотисто-жовті або оранжево-жовті; пильовики жовті з поздовжніми коричневими смужками. Сім'янки гостро-шорсткі, нерідко 5-гранні, неглибоко борознисті, гладкі, носики довші від сім'янок чи рівні їм[2].
Поширення
Поширений у Європі й на схід до Сибіру та західних Гімалаїв[3][4][5].
В Україні вид зростає на луках, схилах, узліссях — у Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі та в Лісостепу[2].
Використання
Кормова, медоносна рослина[2].
Джерела
- ↑ Tragopogon orientalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 370. (рос.)(укр.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 19.09.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 19.09.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 19.09.2019. (англ.)
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |