Шкроботівка
| село Шкроботівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Шумський |
| Громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030130054765 |
| Облікова картка | Шкроботівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1870 |
| Населення | 578 |
| Територія | 1.733 км² |
| Густота населення | 330.06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47145 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′14″ пн. ш. 26°11′10″ сх. д. / 50.00389° пн. ш. 26.18611° сх. д.Координати: 50°00′14″ пн. ш. 26°11′10″ сх. д. / 50.00389° пн. ш. 26.18611° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Лепесівка |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47145, с.Шкроботівка |
| Карта | |
  Шкроботівка | |
 Шкроботівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шкроботі́вка — село Великодедеркальської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. До 2016 адміністративний центр Шкроботівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.Розташоване на сході району на межі з Хмельницькою областю.
Населення — 578 осіб (2013); 256 дворів.
Історія
Перша писемна згадка — 1583 як Скороботівка.
Після Люблінської унії 1569 р. Шкроботівка, перебуваючи в складі Волинського воєводства входить до складу Польщі і перебувала у її складі до 1772 р.
У 1665 році село згадується як маєток Скороботівка пані Христини.
Вкінці 19 ст. у селі був 661 двір, проживало 492 жителі. Діяли «Просвіта» та інші товариства.
За Ризьким договором 1921 року Шкроботівка відійшла до Польщі. Кордон між Радянським Союзом та Польщею проліг відразу ж за селом.
У 1939—1950 рр. жителі села брали участь в національно-визвольній боротьбі українського народу, воювали на фронтах німецько-радянської війни, були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
У 1980-х роках XX ст. збудоване нове приміщення сільської ради і сільський клуб.
Пам'ятки
- Є церква св. Димитрія (1923).
- Відомості про церкву з 1868 року, дзвіниця якої була добудована в 1888 р. В 1928 році, за ініціативи священика Юхновського, розпочалася добудова невеличкої дерев'яної церкви. В 1929 році будівництво закінчилося.
- Є в Шкроботівці ще одна святиня — капличка, про яку старожили розповідають цікаву легенду про цілюще джерельце. На початку 50-х років XX ст. збудували над криничкою капличку. Та в часи гоніння за православну віру тут був склад. На сьогоднішній час капличку відновлено.
- Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Нездобниця.
Соціальна сфера
Працюють Шкроботівський навчально-виховний комплекс., клуб, бібліотека, 2 торг. заклади.
Школа
У 1920 році клопотаннями Степана Турика у селі була відкрита державна початкова школа. За польської влади навчання велось польською мовою, вчитись було важко, зважаючи на важке матріальне становище селян. До 1920 р. дітям Шкроботівки доводилось ходити до школи в сусідньому селі Дедеркали, де діяла учительська семінарія, а при ній двокласна базова школа.
У 1962 р. завдяки голові колгоспу Ящук Ганні Потапівні відкрилося старе приміщення діючої школи. В 1981 р. колгосп "Мир" спрямував зусилля на добудову нової школи, яка почала діяти в 1983—1985 рр. В 1987 р. Шкроботівська восьмирічна школа реорганізована в установу «Школа-дитячий садок». Це приміщення і по сьогодні приймає учнів 1-9 класів та дошкільнят.
Відомі люди
Народилися
- Турик Степан Іванович (1892–1982) — український фольклорист, філолог. Зібрав понад 1000 народних пісень, з них 100 у Шкроботівці. Він описав також життя села і краю в романі-хроніці «Крізь бурі і громи».
- Ящук Ганна Потапівна (9 жовтня 1928 - 26 березня 2011) була головою колгоспу «Мир». За її головування почався розквіт села Шкроботівка: реконструйовано стару (у 1962 році), а згодом побудовано нову (у 1981 році школу та дитячий садок, відкрито Сільський клуб. Відновлено церкву і капличку. Стараннями Ящук Г. П. та за кошти колгоспу «Мир» у селі Шкроботівка відновлено старий яблуневий сад 1906 року, який і до сьогодні плодоносить, насаджено круглий сосновий ліс, що став символом села, зариблено ставки. Праця Ящук Г. П. і до сьогодні приносить плоди шкроботівцям.[джерело?]
- Сойко Іван Васильович - український перекладознавець, педагог, перекладач, викладач Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка (доцент кафедри германської філології, кандидат філологічних наук).
Література
- М. Бесараб, Б. Хаварівський. Шкроботівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 643.