Курман
| смт Красногвардійське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Красногвардійський район | ||||
| Рада | Красногвардійська селищна рада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Облікова картка | Красногвардійське | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | |||||
| Статус | із 25.05.1957 року | ||||
| Площа | км² | ||||
| Населення | ▲10 779 (на 2014 рік)[1] | ||||
| Поштовий індекс | 97000 | ||||
| Телефонний код | +380 6556 | ||||
| Географічні координати | 45°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.49472° пн. ш. 34.29472° сх. д.Координати: 45°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.49472° пн. ш. 34.29472° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 46 м
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Урожайна | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 66 км | ||||
| - автошляхами: | 69,5 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 97000, смт. Красногвардійське, вул. Советська, 3 | ||||
| Голова селищної ради | Козицький Віктор Йосипович | ||||
| Карта | |||||
  Красногвардійське | |||||
 Красногвардійське | |||||
| |||||
|
| |||||
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Красногвардійське перейменовано на Курман, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Красногварді́йське (до 1945 р. Курма́н-Кемельчі́, крим. Qurman, рос. Красногвардейское) — селище міського типу (з 1957 року) в Україні, в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, адміністративний центр району.
Загальні відомості
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.
Через Красногвардійське проходить автодорога E105 Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.
Історична назва, змінена в 1944 р. після депортації кримських татар, Курман-Кемельчі. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь—Сімферополь—Мелітополь, що зв'язує Крим з континентом.
Динаміка чисельності населення
- 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари)
- 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
- 1939 рік — 1 754 осіб.
- 1989 рік — 11 574 осіб.
- 2001 рік — 11 168 осіб.
- 2006 рік — 10 700 осіб, з яких 58 % — росіяни, 24,9 % — українці, 16,6 % — кримські татари та інші.
Історія
На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району. У 1874–1875 поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, побудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.
У 1900 р. тут було відкрите однокласне земське училище.
У 1918 р. встановлена радянська влада.
У 1923 р. Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.
З 1935 р. селище стало центром новоствореного Тельманського району.
У 1941–1944 рр. селище перебувало під німецькою окупацією.
Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].
Економіка
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.
Соціальна сфера
У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні общини.
Персоналії
- Болгарин Ігор Якович (* 1929) — радянський, російський письменник, режисер, сценарист, педагог.
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування
Посилання
- стаття Красногвардійське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| |||||||
