Антигон I Одноокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антигон I Одноокий
дав.-гр. Ἀντίγονος ὁ Μονόφθαλμος

Монета Антигона I з зображеннями молодого Геракла та Зевса
Народився382 до н. е.
Еліміяd, Греція
Помер301 до н. е.
Ipsos[d]
КраїнаСтародавня Македонія
Діяльністьвоєначальник, військовослужбовець
Знання мовдавньогрецька
УчасникBattle of Cretopolisd, Battle of Orkyniad, Siege of Norad, Битва при Візантії (318), Battle of the river Copratesd, Battle of Paraitacened, Battle of Gabiened, Облога Тіра і Битва при Іпсі
Посадастратег
РідАнтигоніди
БатькоФіліпп[d]
МатиМатір Антигона I Одноокогоd
Брати, сестриДеметрій
У шлюбі зСтратоніка
ДітиДеметрій I Поліоркет[1][2] і Філіпп
Імперія Антигона в 303 до н. е.

Антигон I Одноокий (382 до н. е. — 301 до н. е.) — діадох, полководець Александра III Великого. Засновник династії Антигонідів — македонських царів. З 333 до н. е. — сатрап (правитель) Фригії (Мала Азія).

Сподіваючись на допомогу сина, Деметрія Поліоркета, намагався відновити державу Александра Великого після його смерті у 323 до н. е.

Першим серед діадохів оголосив себе басилевсом — у 306 до н. е.

Воюючи з коаліцією супротивників, зазнав поразки при Іпсі, де загинув.

Примітки

Посилання