Полісперхон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полісперхон
Народився 394 до н. е.
Тимфея
Помер 303 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавня Македонія
Діяльність офіцер
Посада регент
Діти Александр[d]

Поліперхон, Полісперхон, або Полісперхонт, грец. Πολυπέρχων (385 до н. е.[1], Тимфея — 303 до н. е.) — діадох, командувач таксиса фаланги у війську Александра Македонського. Після смерті останнього був регентом малолітнього сина Геракла, згодом правитель Пелопоннесу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Тимфеї. Брав участь у битвах при Іссе та Гавгамелах, командував у Бактрії та супроводжував Александра в індійському поході. У 324 з ветеранами повернувся у Македонію.

У 319 до н. е., після смерті Пердікки та Антипатра, імперським регентом став Полісперхон. Однак його не визнали Антигон I Одноокий, Лісімах та Кассандр, син Антипатра. Останній у 318 до н. е. підняв повстання у Греції. Полісперхонт з 20-тисячною армією переплив на Пелопоннес. Тут його справи складалися несприятливо — він був змушений відійти від Мегалополя, який намагався захопити. Трохи пізніше Полісперхонт повалив олігархію в Афінах і уклав союз з царицею Олімпіадою, матір'ю Александра Великого. Однак утримати Афіни у своїх руках йому не вдалося.

Полісперхонт воював з Касандром у 316 і 314 до н. е., потім у 310 уклав з ним мир, повернувся на Пелопоннес і підпорядкував собі Мегаріду, Ахайю, Аргос та Еліду. Полісперхон вирішив, виставивши попереду свого війська Геракла, відвоювати Македонію, що дуже втомилась від нескінченних воєн діадохів. З армією у 20 тисяч піхоти, тисячі кінноти і Геракла, сина Александра Великого, він підійшов до кордонів Македонії, де правив Кассандр, який проте не насмілювався іменувати себе царем. Кассандр затіяв переговори з Полісперхонтом, в ході яких пообіцяв взяти його сторону на Пелопоннесі в обмін на життя спадкоємця македонського трону. Угода відбулася. У 309 до н. е. після розкішного бенкету Геракла і його мати Барсіну задушили за розпорядженням Полісперхона. З цього часу не залишилося спадкоємців і продовжувачів династії Аргеадів, Філіппа ІІ та Александра Великого, що правили Македонією більше 4-х століть.[2]

Про останні роки життя Полісперхонта відомо вкрай мало. Відомо лише, що він був вбитий Деметрієм Поліоркетом близько 303 до н. е.

Маніфест Полісперхона[ред. | ред. код]

Однією з найцікавіших пам'яток елліністичної дипломатії є, так званий, маніфест Полісперхона, що був проголошений до грецьких міст 319 до н. е.. Після прийняття повноважень регента, проти Полісперхона утворилася сильна коаліція, на чолі якої стояли Кассандр, Антигон I Одноокий, Птолемей I Сотер, Селевк I Нікатор. Коаліція була сильніше Полісперхона. Ця обставина й змусила його піти на цей дипломатичний маневр. У пошуках союзників Полісперхон звернувся із широкомовним маніфестом до грецьких міст, обіцяючи їм відновлення демократії та свободи.

У цьому маніфесті Полісперхон виступає у ролі законного спадкоємця династії Філіппа й Александра, а своїх ворогів оголошує заколотниками й узурпаторами.

Вигнаним демократам дозволялося повернутися на батьківщину й отримати колишні громадянські права. Якщо б у законах Филиппа й Александра, говорилося в маніфесті, виявилися які-небудь недоліки, то вони підлягають виправленню. Особливозначались права Афін. Всі афінські володіння оголошувалося недоторканістю. Крім того, Афінам віддавалися Самос та Ороп.

Маніфест закінчувався закликом, зверненим до всіх греків, ні за яких обставин не піднімати зброї проти законних правителів і не підтримувати заколотників. Тим, хто ослухався б цієї постанови загрожували вигнання та конфіскація майна як їх самих, так і всіх їхніх родичів та друзів.

Своїм маніфестом Полісперхон досягав поставленої мети: тимчасового ослаблення ворожої коаліції, а у багатьох грецьких містах демос виступив проти олігархії.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]