Матвєєв Артамон Сергійович
| Матвєєв Артамон Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 (23) квітня 1625[1][2][…] Москва, Московське царство |
| Помер | 25 травня (4 червня) 1682 (57 років) Москва, Московське царство[4] |
| Поховання | Церква святого Миколая в Столпахd |
| Країна | Московське царство |
| Діяльність | дипломат, військовослужбовець, історик, політик |
| Галузь | політика[5] і дипломатія[5] |
| Знання мов | російська[5] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][5] |
| Посада | Список міністрів закордонних справ Росії |
| Рід | Матвєєвиd |
| Діти | Андрій Матвєєвd |
Матвєєв Артамон Сергійович (рос. Матвеев Артамон Сергеевич, 1625 — 15 (25) травня 1682, Москва, Московія) — московський державний діяч, дипломат, боярин. Мав великий вплив на царя Олексія Михайловича, був прихильником активної московської політики стосовно України і на шляхах до Чорного моря.
Життєпис
Народився в сім'ї державного службовця Сергія Матвєєва, який їздив послом до Туреччини (1634) і Персії (1643).
У травні 1653 за дорученням царського уряду Артамон Матвєєв вів переговори з Богданом Хмельницьким. Входив до складу посольства під керівництвом Василя Бутурліна на Переяславській раді в 1654. Під час війни з Польщею, зокрема в 1655 командував стрільцями, які разом з військом Богдана Хмельницького діяли проти польських сил під Кам'янцем-Подільським і Львовом.
У 1669 призначений начальником Малоросійського приказу, з 1671 — одночасно й начальником Посольського приказу.
У 1672 ід час переговорів Московії з Польщею добився закріплення за Московією Києва.
Вбитий 15 травня 1682 під час Повстання стрільців.
Примітки
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Матвеев Артамон Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
Джерела та література
- В. С. Степанков. Матвєєв Артамон Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 550. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Матвєєв Артамон. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — 1962.
- Матвєєв Артамон Сергійович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1982.
- Матвеев (Артамон Сергеевич). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — т. XVIIIa. — 1896. — С. 778—779. (рос. дореф.)
- Н. Ф. Сербіна. Матвєєв Артамон Сергійович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
