Зета (держава)
| Зета Зета | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Шкодер, Подгориця | |||
| Мови | давньо сербська (Староцерковнослов'янська) | |||
| Релігії | Сербська православна церква | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Автономія (вихід із Сербської імперії) |
1186 | |||
| - Сербська деспотовина | 1496 | |||
Зе́та (серб. Зета) — середньовічна південнослов'янська держава, князівство, що розташовувалось на заході Балкан на території сучасної Чорногорії.
Згадки
Перша згадка про Зету зустрічається у візантійського хроніста Кевкамена наприкінці XI століття. В літописі Попа Дуклянина Зета згадується в 30-ій главі як центральна частина Верхньої Далмації.
З початку XII століття назва «Зета» все частіше витісняє з вжитку колишню назву країни — Дукля (стара назва зберігається лише в королівському титулі Вукана Неманича).
Історія
Довгий час Зета була васалом сербської держави Рашка, нею керували спадкоємці престолу від сербської династії Неманичів. Зета отримала незалежність в 1356 році, під час поступового розпаду імперії після смерті царя Стефана Уроша IV Душана з династії Неманичів в 1355 році. Основним спадкоємцем став жупан з Рашки або король сербів.
Зета та Рашка були об'єднані за часів правління Стефана Немані в одну державу.
В другій половині XIV — XV столітті Зетою керували місцеві сербські династії Балшичів та Черноєвичів.
В 1496 році, після втечі з країни останнього монарха Джураджа Черноєвича, Зета увійшла до складу Османської імперії.
Джерела
- J. Jovanović, Stvaranje Crnogorske Države i Razvoj Crnogorske Nacionalnosti, 1947, Cetinje pages 18, 28, 36, 43, and 54-55
- D. Živković, Istorija Crnogorskog Naroda, 1989, Cetinje
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |