Франсуаза Арнуль

Франсуаза Арнуль
фр. Françoise Arnoul
Ім'я при народженні	фр. Françoise Annette Marie Mathilde Gautsch
Народилася	9 червня 1931(1931-06-09) Константіна, Daïra of Constantined, Константіна, Алжир
Померла	20 липня 2021(2021-07-20) (90 років) XVI округ Парижа, Париж
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Діяльність	кіноакторка, акторка театру, акторка
Alma mater	Regional Conservatory of Lyond
У шлюбі з	Жорж Кравенн
IMDb	nm0036734
Нагороди та премії
Франсуаза Арнуль у Вікісховищі

Франсуаза Арнуль (фр. Françoise Arnoul; 3 червня 1931, Константіна, Алжир — 20 липня 2021, Париж) — французька акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис

Франсуаза Аннет Марі Матильда Готш (справжнє ім'я акторки) народилася 3 червня 1931 року у місті Константіна, Французький Алжир, в родині генерала артилерії Шарля Готша (1882—1969) та його дружини Жанін, в дівоцтві Гредгол, яка до заміжжя була акторкою і виступала у Театрі Селестен в Ліоні спільно з Шарлем Ванелем. Пізніше родина, в якій було ще двоє синів, мешкала у Марокко, допоки 1945 року мати з дітьми не переїхала до Парижа (батько лишився служити в колонії), де Франсуаза вступила до ліцею Мольєра та почала вивчати акторську майстерність. 1949 року з'явилася в епізодичній ролі в фільмі «Побачення в липні» Жака Беккера, після чого отримала головну роль співачки Перруші у стрічці «Тротуар» Віллі Розьє.

Далі були головні ролі у фільмах «Заборонений плід» (1952) Анрі Вернея, «Спальня старшокласниць» (1953) Анрі Декуена, «Нічні компаньйони» (1953) Ральфа Хабіба. 1955 року зіграла свою найвідомішу роль — танцівниці Ніні у фільмі «Французький канкан» Жана Ренуара. 1962 року з'явилася у сегменті «Не чини перелюбу» у стрічці «Диявол і десять заповідей» Жульєна Дювів'є. 1977 року зіграла матір героїні Ізабель Аджані у комедії «Віолетта і Франсуа» Жака Руффіо. 2007 року виконала одну з другорядних ролей у телефільмі «Він приїхав у День всіх святих» за романом Жоржа Сіменона.

1956 року акторка вийшла заміж за продюсера Жоржа Кравенна, шлюб завершився розлученням 1960 року. Із 1964 року перебувала у стосунках з режисером Бернардом Полем, які протривали до самої його смерті 1980 року.

1995 року видала автобіографічну книгу «Тварина, обдарована щастям» (фр. Animal doué de bonheur), написану у співавторстві з Жаном-Луї Мінгалоном. Того ж року була нагороджена орденом Мистецтв та літератури командорського ступеня.

Франсуаза Арнуль померла 20 липня 2021 року у Парижі в віці 90 років після тривалої хвороби.

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1949	ф	Побачення в липні	Rendez-vous de juillet	епізод
1949	ф	Тротуар	L'Épave	Перруша
1950	ф	Міністерство праці	Quai de Grenelle	Симона Ламі
1951	ф	Червона троянда	La rise rouge	Мартіна
1952	ф	Заборонений плід	Le Fruit défendu	Мартіна Інглберг
1953	ф	Спальня старшокласниць	Dortoir des grandes	Аймі де ла Каппель
1953	ф	Нічні компаньйони	Les Cimpagnes de la nuit	Ольга Вітербо
1954	ф	Такі різні долі	Le Mouton à cinq pattes	Маріанна Дюран-Перрін
1955	ф	Наполеон	Napoléon	дівчина в Пале-Роялі
1955	ф	Французький канкан	French Cancan	Ніні
1956	ф	Якби нам розповіли про Париж	Si Paris nous était conte	герцогиня де Бассано
1956	ф	Мадемуазель Стриптиз	En effeuillant la marguerite	у ролі самої себе
1959	ф	Дорога школярів	Le chemin des écoliers	Іветт
1961	ф	Мертвий сезон кохання	Le Mort-Saison des amours	Женев'єва
1962	ф	Диявол і десять заповідей	Le Diable et les Dix Commandements	Франсуаза Бофор
1965	ф	Вбивця у спальному вагоні	Compartiment tueurs	епізод
1975	тф	Маленький театр Жана Ренуара	Le Petit Théâtro de Jean Renoir	Ізабель Дювальє
1975	ф	Діалоги вигнанців	Dialogue d'exilés	—
1977	ф	Віолетта і Франсуа	Violette et François	Сесіль Клос, мати Віолетти
2007	тф	Він приїхав у День всіх святих	Le voyageur de la Toussaint	мадам Ріке
2016	ф	Дурень	Le Cancre	Мімі

Посилання

• Франсуаза Арнуль на сайті IMDb (англ.)