Антонов Вадим Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонов Вадим Віталійович
 Солдат резерву
Загальна інформація
Народження24 липня 1976(1976-07-24)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Смерть10 серпня 2014(2014-08-10) (38 років)
Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна
ПохованняВійськове кладовище № 2
Псевдо«Літачок», «Самоліт»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вади́м Віта́лійович Анто́нов (24 липня 1976(19760724) — 02014-08-1010 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив Житомирський державний технологічний університет, інженер-механік. Активний учасник подій Революції Гідності, «Михайлівська» сотня самооборони Євромайдану.

В часі війни — солдат резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом в ході зіткнення із терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових. За слідами на місці бою побратими дійшли висновку, що терористи захопили й потягли до своїх позицій тяжкопораненого Вадима. Тоді ж поранень зазнав Віктор Дегтярьов.

У жовтні 2014-го пошукова група місії «Чорний тюльпан» виявила тіло Вадима — у безіменному похованні біля кладовища в Іловайську — та доставила в Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК.

Без Вадима залишились батьки, сестра, 6-річна донька. Похований в місті Житомир на Смолянському військовому кладовищі 7 лютого 2015 року з військовими почестями.

Нагороди

  • Орденом «За мужність» III ступеня (14 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[1]

Примітки

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №651/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 13 листопада 2019.

Джерела