Йосипівка (Великоберезовицька селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:47, 29 серпня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Йосипівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Настасівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040070040075674
Основні дані
Населення 498
Територія 3 км²
Густота населення 166 осіб/км²
Поштовий індекс 47735
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111Координати: 49°24′35″ пн. ш. 25°26′28″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 25.44111° сх. д. / 49.40972; 25.44111
Середня висота
над рівнем моря
339 м
Водойми Кнур
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Великий Ходачків
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47735, с. Йосипівка
Карта
Йосипівка. Карта розташування: Україна
Йосипівка
Йосипівка
Йосипівка. Карта розташування: Тернопільська область
Йосипівка
Йосипівка
Мапа
Мапа

CMNS: Йосипівка у Вікісховищі

Йосипі́вка — село Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Кнур, в центрі району. До Йосипівки приєднано хутір Конюхи.

До 1946 року  — Юзефівка, заснував дідич Ю. Морисон.

Населення — 498 осіб (2001).

До 2018 — Адміністративний центр колишньої Йосипівської сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Настасівської сільської громади. Від 2020 - у складі Великоберезовицької селищної громади

Історія

Поблизу Йосипівки виявлено археологічні пам'ятки доби бронзи та давньоруського часу.

Перша писемна згадка — 1626.

До 1906 року Йосипівка була присілком села Купчинці (нині Козівського району).

Під час І світової війни майже повністю зруйноване, залишилися храм, школа і три хати.

На 1 січня 1939-го в селі з 850 жителів було 310 українців-грекокатоликів, 470 українців-латинників, 70 поляків і 10 євреїв[1].

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,60 %
російська 0,40 %

Пам'ятки

Є церква святих Петра і Павла (1910; дерев’яна), костьол (1933, мурований; 2004 року реорганізований у греко-католицьку церкву), «фігура» святого Миколая (1890).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипана символічна могила Борцям за волю України (відновлена 1990).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

  • діячі ОУН і УПА В. Безушко, Б. Ярема.

Примітки

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 90.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.