Номізма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Номізма
Зображення
Номізма Михайла V Калафата
Країна  Візантійська імперія
Час/дата припинення існування 1092
Номізма Михайла V Калафата

Номізма (nomisma, множина: nomismata) — золота монета, візантійська спадкоємниця Римського солідуса. Карбувалися у Візантійській імперії до грошової реформи Олексія I Комніна у 1092 році. Це був найвищий номінал валюти Візантії.

Від назви Номізма походить слово «нумізматика».

Перша грошова реформа Візантії до якої привели різноманітні причини була проведена Никифором II зачепила і вартість номізми. Монета зменшила свою вагу з 4,5 грамів золота до 4,13 грамів та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон.

Вартість номізми залишалася сталою до часів Костянтина IX Мономаха (правив у 1042—1055).

Однак все змінилося при правлінні Романа IV Діогена (1067—1071) та Никифора III Вотаніата (1078—1081) — монету настільки позбавили золота, що вона стала білою, що прямо пов'язано з важкими часами, які переживала у ті часи Візантія.

Після 1092 року монетну систему Візантії кардинально змінено. Замість девальвованої номізми прийшов Гіперпірон (4,48 г). Проте назву номізма часто вживають для позначення цієї, тоді нововеденої, золотої монети.

Джерела та література

Посилання

Номізма на muenzen-ritter.com (нім.)