Карло Франческо Нуволоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:21, 8 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Уродженці Кремони)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Франческо Нуволоне
Carlo Francesco Nuvolone
«Автопортрет з родиною художника під час музикування», фрагмент.
При народженніCarlo Francesco Nuvolone
Народження1609(1609)
Мілан
Смерть1.8.1661[1]
 Мілан
Національністьіталієць
КраїнаІталія Італія
Жанррелігійний живопис, портрет
Навчаннямайстерня батька-художника, академія Амброзіана, Мілан
Діяльністьхудожник
Напрямокпізній маньєризм, бароко
Роки творчості1629—1660
ВпливДжованні Баттіста Креспі, Джуліо Чезаре Прокаччіні, Гвідо Рені,
Вплив наДжузеппе Нуволоне
Творифрески, релігійні картини, парадний портрет
Роботи в колекціїМузей Ґетті, Штедель, Музей мистецтва Метрополітен[2], Художній музей Волтерс, Картинна галерея Далвічd, Національний музей у Варшаві, Державні художні зібрання Дрездена, Брера, музей Пікардіїd, Bologna City Art Collectionsd і Палаццо Вольпі, Комо

CMNS: Карло Франческо Нуволоне у Вікісховищі

Карло Франческо Нуволоне (італ. Carlo Francesco Nuvolone 1609 , Мілан — 1661, Мілан) — італійський художник доби бароко. Міланська школа[3].

Життєпис

До початку 21 ст. не всі факти з життя художника були відомі, розбіжності були в роках народження і смерті та в місці народження[3]. У Карло Франческо не знайшлося власного біографа накшталт Карела ван Мандера

Походить з родини кремонського художника Панфіло Нуволоне (1581—1651)[4]. Художню освіту спочатку опановував в майстерні батька, представника пізнього міланського маньєризму. Навчання продовжив у художній академії Амброзіана в Мілані в майстерні художника Джованні Баттіста Креспі (1573—1632)[4]. Навчання в академії Амброзіана збіглося із навчанням там у майбутніх художників Джуліо Чезаре Прокаччіні (1570—1625)[5].та Даніеле Креспі(1598—1630), що рано помер.

Перебування в оточенні міланських майстрів, що розділяли стилістику маньєризму, помітно вплинуло на ранні твори Карло Франческо, але без крайнощів стилю і без прагнення до несамовитої фантазійності і віртуозності виконання. Він не припиняв пошуків власної майстерності та своїх композицій. Цим користувався менш обдарований його молодший брат і помічник Джузеппе Нуволоне, що використовував знахідки старшого брата. В біографічній літературі їх обох називали Іль Панфіло, не розрізняючи братів, хоча це близькі, але різні майстри. Частка картин була також виконана у співпраці з батьком, майстром натюрмортів і релігійних картин, що заплутувало вивчення його творчого спадку в подальшому. Серед вельможних замовників Карло Франчеко сам кардинал Франческо Бррромео, для котрого він виконав «Непорочне зачаття» для церкви Санта-Марія-ін-Арона. Вона була втрачена, як і релігійний образ «Поклоніння трьох королів». Творча манера мітця не стояла на місці і поступово змінювалась. Особливо помітними ці зміни були в середній період творчості після знайомства з творами Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка, що декотрий час працювали у місті Генуя. Його темний колорит і похмурі сюжети ранніх творів набули яскравості, активних жестів персонажів і навіть присмаку сентиментальності. Замови не припинялись і Карло Франческо залучав до створення картин молодшого брата та помічниківі учнів. Тому помітна така різниця у виконанні між центральними персонажами його картин і персонами другорядними. Навпаки, його парадні портрети дивували майстерністю виконання і декотрою байдужістю до дрібниць, що сповіщало їм підкреслену парадність і монументальність.

Вдалі картини Карло Франческо мали попит як у замовників, так і у художників копіїстів (так картина «Смерть цариці Дідони»" розійшлася у декількох копіях, котрі продають на аукціонах, погіршуючи враження від творів самого художника). Мав він і власних заздрізників. Помітивши впливи на нього стилю Гвідо Рені, художника з посмішками прозивали Гвідо ді Ломбардія, хоча впливи Гвідо Рені не були рішучіми.

Працював по замовам релігійних громад в Мілані та в провінціях, робив фрески, вівтарні композиції, парадні портрети[4].

Мав власну майстерню, де працював помічником його брат Джузеппе Нуволоне (1619—1703)[4] і куди брав учнів. Серед учнів Карло Нуволоне — Філіппо Аббіаті, Джузеппе Дзаната, П'єтро Маджи, Федеріго Панца.

Помер у Мілані 1661 року.

Вибрані твори

Карло Франческо Нуволоне. «Портрет шляхетної пані в чорному», до 1649 р.
  • «Автопортрет з родиною під час музикування», Пінакотека Брера, Мілан
  • "Антоній Падуанський з Христом-дитиною ", приватна збірка
  • "Йосип Прекрасний і дружина Потіфара ", приватна збірка
  • «Іван Хреститель»
  • "Мадонна з немовлям ", Художній музей Волтерс, Балтимор, США
  • "Мучеництво Св. Ірини ", Лувр, Париж
  • "Мадонна зі святими ", церква Санта Марія дель Карміне, Мілан
  • "Каяття Марії магдалини ", Музей Сумайя, Мехіко
  • "Сусанна і старці "
  • "Святий Луїджі Гонзага "
  • «Святий Себастьян»
  • «Мадонна благочестя зі свв. Себастьяном, Стефаном, Донінно, Панталеоне, Борміо»
  • «Викрадення Прозерпіни»
  • «Благовіщення», різні варіанти
  • «Успіння Богородиці», Пінакотека Брера, Мілан
  • «Смерть Дідони», Дрезденська картинна галерея
  • Фрески каплиці Сан Амброджо, Базиліка Святого Авброзія, Мілан
  • Фрески в десятій каплиці в Сакро Монте а Варезе (Свята Гора у Варезе)
  • Фрески в третій каплиців Сакро Монте ді Орте, Орте
  • "Йосип Прекрасний і дружина Пентефрія ", Ермітаж[3]
  • "Портрет офіцера ", приватна збірка
  • "Римське милосердя "
  • "Портрет шляхетної пані в чорному ", Палаццо Комунале, Болонья

Галерея вибраних творів

«Автопортрет з родиною під час музикування», Пінакотека Брера, Мілан

Джерела

Примітки

  1. Francesco Frangi: Nuvolone, Carlo Francesco. In: Raffaele Romanelli (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 2013.
  2. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/441230
  3. а б в Гос. Эрмитаж, Каталог 1 «Западноевропейская живопись». Ленинград, «Аврора», 1976, с. 118
  4. а б в г [1]
  5. Гос. Эрмитаж, Каталог 1 «Западноевропейская живопись». Ленинград, «Аврора», 1976, с. 124

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Франческо Нуволоне