Гвідо Рені
Ґвідо Рені | ||||
---|---|---|---|---|
Guido Reni | ||||
Автопортрет Гвідо Рені в похилому віці | ||||
При народженні | Guido Reni | |||
Народження |
4 листопада 1575 Болонья | |||
Смерть | 18 серпня 1642 (66 років) | |||
Болонья | ||||
Поховання | Базиліка святого Домінікаd | |||
Національність | італієць | |||
Країна | Італія | |||
Жанр | портретний живописd, релігійний живописd[1], міфологічний живопис[1], алегорія[d][1], побутовий жанр[1] і портрет[1] | |||
Навчання | Болонська Академія Клементина | |||
Діяльність | художник, ілюстратор, рисувальник, архітектурний кресляр, майстер офорту | |||
Напрямок | академізм бароко | |||
Вчитель | Денис Кальверт[2] | |||
Відомі учні | Giovanni Maria Tamburinid, Paolo Biancuccid, Giovanni Venanzid, Antonio Giarolad і Emilio Savonanzid | |||
Член | Академія Святого Луки[3] | |||
Твори | релігійні і міфологічні картини, портрети | |||
| ||||
![]() |
Ґвідо Рені (італ. Guido Reni; *4 листопада 1575, Кальвенцано, Емілья-Романья — †18 серпня 1642, Болонья) — італійський художник, відомий представник Болонської школи. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини, іноді портрети.
Біографія[ред. | ред. код]
Гвідо Рені — син італійських музи́к з міста Болонья, Даніеле Рені та його дружини Джинерви де Поччі. У віці 9-10 років батьки віддали його в майстерню болонського художника Деніса Кальварта. Працював він помічником і в майстернях художників Альбані і Доменікіно. З заснуванням в Болоньї Академії братів Каррачі перейшов туди і вважається учнем Каррачі.

Усі італійські майстри вважали за доцільне знати техніку створення фресок, бо це давало право робити стінописи в церквах і мати стабільний заробіток. Аби опанувати техніку фрескових стінописів, Рені стажувався у художника Феррантіні. Пробою сил були стінописи фасаду палаццо Цані в Болоньї. Усе це стало в нагоді молодому художнику, коли той дістався Риму у 1600 році.
У Римі отримав замовлення від кардинала Боргезе на розпис плафону в палаццо Роспільозі, де створив відому фреску «Аврора». Пізніше ця фреска стане маніфестом академізму, (живопису, пов'язаного з академічним, художнім навчанням) і розійдеться в десятках копій як зразок міфологічного твору. По замові папи римського Павла V зробив фрески в каплиці Квирінальського палацу зі сценами життя Богоматері. Невпинно малював релігійні і міфологічні картини. У Римі ненадовго підпав під благодійний вплив творів Караваджо. Пізніше відійшов від його манери, що надало його творам збляклих кольорів і ознак занепаду.
Жив і працював головним чином в Римі і Болоньї, ненадовго виїжджав у Неаполь та Равенну.
Після смерті Лодовіко Каррачі 1619 повернувся до Болоньї, де посів посаду керівника Болонської академії.
Картини із впливом караваджизму[ред. | ред. код]
Релігійні картини[ред. | ред. код]
Михайло Архангел у Санта-Марія-делла-Кончеціоне, Рим.
Винищення немовлят за наказом царя Ірода.Болонья, нац. пінакотека
Ґвідо Рені в Україні[ред. | ред. код]
В українському релігійному житті[ред. | ред. код]
В українській літературі[ред. | ред. код]
Згадка про творчість Ґвідо Рені, зокрема про картину «Христос у терновім вінку», є в оповіданні Клима Поліщука «Воєнко» (1921).
Див. також[ред. | ред. код]
- Сейченто
- Національна пінакотека Болоньї
- Живопис бароко
- Караваджизм
- Академізм 17 сторіччя
- Вівтар
- Сімоне Кантаріні
- Болонська школа
- Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису, книга біографій
Джерела[ред. | ред. код]
- Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
Посилання[ред. | ред. код]
- Рені Гвідо // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 454.
- Гвидо Рени. Картины и биография [Архівовано 29 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гвідо Рені |