Гвідо Рені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґвідо Рені
Guido Reni
Guido Reni - Self-portrait.jpg

Автопортрет Гвідо Рені

в похилому віці
При народженні Guido Reni
Народження 4 листопада 1575(1575-11-04)
Болонья
Смерть 18 серпня 1642(1642-08-18) (66 років)
  Болонья
Поховання Certosa di Bologna[d]
Національність італієць
Громадянство Італія
Жанр портретний живопис[d], релігійний живопис[d] і міфологічний живопис
Навчання Болонська Академія Клементіна
Діяльність художник
Напрямок академізм бароко
Вчитель Denis Calvaert[d][1]
Член Академія Святого Луки[2]
Твори релігійні і міфологічні картини, портрети

Гвідо Рені у Вікісховищі?

Ґвідо Рені (італ. Guido Reni; *4 листопада 1575, Кальвенцано, Емілья-Романья — †18 серпня 1642, Болонья) — італійський художник, відомий представик Болонської школи. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини, іноді портрети.

Біографія[ред. | ред. код]

Гвідо Рені — син італійських музи́к з міста Болонья, Даніеле Рені та його дружини Джинерви де Поччі. У віці 9-10 років батьки віддали його в майстерню болонського художника Деніса Кальварта. Працював він помічником і в майстернях художників Альбані і Доменікіно. З заснуванням в Болоньї Академії братів Каррачі перейшов туди і вважається учнем Каррачі.

Фреска Рені «Страта Св. Андрія» у церкві святого Григорія Великого, Рим.

Всі італійські майстри вважали за доцільне знати техніку створення фресок, бо це давало право робити стінописи в церквах і мати стабільний заробіток. Аби опанувати техніку фрескових стінописів, Рені стажувався у художника Феррантіні. Пробою сил були стінописи фасаду палаццо Цані в Болоньї. Все це стало в нагоді молодому художнику, коли той дістався Риму у 1600 році.

В Римі отримав замову від кардинала Боргезе на розпис плафону в палаццо Роспільозі, де створив відому фреску «Аврора». Пізніше ця фреска стане маніфестом академізму, (живопису, пов'язаного з академічним, художнім навчанням) і розійдеться в десятках копій як зразом міфологічного твору. По замові папи римського Павла V зробив фрески в каплиці Квирінальского палацу зі сценами життя Богоматері. Невпинно малював релігійні і міфологічні картини. В Римі ненадовго підпав під благодійний вплив творів Караваджо. Пізніше відійшов від його манери, що надало його творам збряклих кольорів і ознак занепаду.

Жив і працював головним чином в Римі і Болоньї, ненадовго виїжджав в Неаполь та Равенну.

Після смерті Лодовіко Каррачі 1619, повернувся до Болоньї, де посів посаду керівника Болонської академії.

Картини з впливом караваджизму.[ред. | ред. код]

Релігійні картини[ред. | ред. код]

Ґвідо Рені в Україні[ред. | ред. код]

В українському елігійному житті[ред. | ред. код]

В українській літературі[ред. | ред. код]

Згадка про творчість Ґвідо Рені, зокрема про картину «Христос у терновім вінку», є в оповіданні Клима Поліщука «Воєнко» (1921).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Всеволожская С.Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition)Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 285. — ISBN 978-88-572-1387-3
  2. Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition)Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 288. — ISBN 978-88-572-1387-3