Aloe ciliaris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Aloe ciliaris
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. ciliaris
Біноміальна назва
Aloe ciliaris
Підвиди

Aloe ciliaris var. ciliaris
Aloe ciliaris var. redacta
Aloe ciliaris var. tidmarshii

Природний ареал Aloe ciliaris

Aloe ciliaris, Aloiampelos ciliaris (укр. Алое війчасте, алое ціліаріс[1], Haw.) — сукулентна рослина роду алое.

Етимологія

Видова назва дана через бахрому з війок на листових основах, що охоплюють стебло, від лат. ciliaris — вії.[2]

Морфологічні ознаки

Квіти Aloe ciliaris
Aloe ciliaris var. tidmarshii

Низькоросла рослина з надзвичайно плоскими листям і довгим стеблом. Його тонкі, циліндричні, слабо здерев'янілиі стебла завтовшки близько 1 см можуть сягати понад 5 м завдовжки. Листя досить гнучкі, сплощені (не м'ясисті), чергові, лінійно-ланцетної форми, подовжено загострені, 8-15 см завдовжки і 2-3 см завширшки, зелені в смужках, по краях рясно зубчасті, нижні великі. В основі листова пластинка помітно охоплює стебло і дійсно покрита довгими війчастими волосками.

Цвіте рясно в січні-березні. Численні (до 80) оранжево-червоні, пониклі, трубчасті, на коротких ніжках, квітки завдовжки до 35 мм зібрані в колосоподібні суцвіття на квітконосах до 30 см, зростаючих з листових пазух сильно розгалужених в горизонтальному напрямку стебел.

Місця зростання

Зустрічається у підніжжя гір в Східній Капській провінції (Південно-Африканська Республіка).

Використання

Цю рослину часто можна побачити вирощуваною у вигляді ампельної рослини або зростаючою у відкритому ґрунті, яка підіймається по огорожах будинків, стінах або кущах.

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Посилання

  • Maire, R. (1958). Flore de l'Afrique du Nord 5: 1-307. Paul Lechevalier, Paris. (фр.)
  • Orchard, A.E. (ed.) (1994). Oceanic Islands 1. Flora of Australia 49: 1-681. Australian Government Publishing Service, Canberra. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
  • Albano, P.-O. (2003). La Conaissance des Plantes Exotiques: 1-324. Édisud, Aix-en-Provence. (фр.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N.L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: i-vi, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria. (англ.)
  • Danton, P. & Perrier, C. (2004). Liste de la Flore vasculaire de l'île Robinson Crusoe archipel Juan Fernández, Chili. Journal de Botanique Société de Botanique de France 24: 67-78. (фр.)
  • Dobignard, D. & Chatelain, C. (2010). Index synonymique de la flore d'Afrique du nord 1: 1-455. Éditions des conservatoire et jardin botaniques, Genève. (фр.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third i-xiv, 1-1290. MacMillan, New York. (англ.)
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2). (англ.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard) (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr) (англ.)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (Eur Gard F) (англ.)

Джерела