Стефан Брила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Владислав Брила
пол. Stefan Bryła
Народився17 серпня 1886(1886-08-17)
Краків
Помер3 грудня 1943(1943-12-03) (57 років)
Варшава
·розстріл
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Польська Республіка
Діяльністьвинахідник, педагог, архітектор, інженер, інженер-будівельник, політик
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»
Знання мовпольська
ЗакладВаршавська політехніка
Посадаmember of the Sejm of the Second Polish Republicd
ПартіяPolish Christian Democratic Partyd
Нагороди
Хрест Хоробрих
Перший в Європі сталевий зварний міст на ріці Слудвя

Стефан Владислав Брила (пол. Stefan Władysław Bryła, 17 серпня 1886, Краків — 3 грудня 1943, Варшава) — польський інженер-будівельник, архітектор, доктор технічних наук, піонер зварювання.

Біографія

Закінчив реальну школу у Станіславові, навчався у Львівській політехніці та навчальних закладах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. Від 1909 року — доктор технічних наук. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові[1]. Згодом, у 1918 році входив до правління товариства, як заступник секретаря.[2] 1910 року іменований доцентом Львівської політехніки.

Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року вивезений зі Львова як заручник у Росію. Протягом 19151918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії.

Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів. 1927 року організував колектив авторів і видав підручник для інженерів («Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.[3]

В 1929 разом з інженером Владиславом Трилінським зпроектував перший в Європі зварний дорожній міст на р. Слудва під Ловічем.

1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва у Любліні[4].

Від 1934 — працював у Варшавській політехніці.

Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій.

Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що заарештований гітлерівцями і разом із родиною розстріляний. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле № 57-IV-27.[5]

Проєкти
  • Зварний міст на ріці Слудва під Ловічем (1927).
  • Зварні конструкції 14-поверхового будинку Управління скарбниці в Катовицях. Спорудження тривало від 1931 року.[6]
  • Готель «Варшава» (1932).
  • Варшавський хмарочос «Prudential» (19311933, співавтор Мартин Вайнфельд, Венчеслав Поніж).[7]
  • Корпус Ягеллонської бібліотеки у Кракові (1937).
  • Житловий будинок для офіцерів на 56 родин у Львові на нинішній вулиці Бортнянського, 34. Замовник — Фонд військового квартирування. Споруджувала фірма «Inż. Landau».[8]

Примітки

  1. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
  2. Księga pamiątkowa… — S. 76.
  3. Pareński A. Recenzje i krytyki // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 4. — S. 61.
  4. S. Ł. Nowa placówka budownictwa w Lublinie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 129.
  5. Cmentarz Powązkowski w Warszawie / tekst B. Olszewska, H. Szwankowska, red R. Jackowska. — Warszawa : Centralny Ośrodek Informacji Turystycznej, [b. r.]
  6. Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16.
  7. Gmach towarzystw ubezpieczeń «Prudential» i «Przezorność» («Prudential House») w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9.
  8. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67.

Джерела