Грицю, Грицю, до роботи
| «Грицю, Грицю, до роботи» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пісня Іван Паторжинський Дмитро Гнатюк Раїса Кириченко Михайло Мінський | ||||
| з альбому «Цвіте черемшина | ||||
| Випущено | 1854 | |||
| Жанр | народна, жартівлива | |||
| Мова | українська | |||
|
| ||||
«Гри́цю, Гри́цю, до робо́ти» — українська народна пісня, належить до жартівливих, сатиричних пісень. Деякі дослідники, зокрема Олександр Шкляревський, приписують авторство пісні легендарній Марусі Чурай[1]. Інші вважають пісню народною, яка зазнала обробки Григорія Квітки-Основ'яненка[2]
Видатний український композитор Микола Леонтович зробив обробку цього твору для дитячого або жіночого хору,[3][4] у супроводі баяна, металофона[en]-сопрано, духової гармоніки, ксилофона, маракасів, тамбурина та бубна.[5]
Тема та ідея твору
У творі «Грицю, Грицю, до роботи» змальовується картина ледащого хлопця, який постійно знаходить відмовки. Йому завжди це вдавалося, але в кінці пісні він отримав результат своїх лінощів. Неабияк влучно до цього підійдуть прислів'я: «Не взявшись за сокиру, хати не зробиш» або «До їжі вовк, а до роботи заєць». Тобто головною темою та ідеєю цієї пісні є залучення до роботи Гриця та осоромленя його ліні.
Текст пісні
Перший варіант Грицю, Грицю, до телят! Грицю, Грицю, молотити! Грицю, Грицю, врубай дров! Грицю, Грицю, роби хліб! Грицю, Грицю, до Марусі! Грицю, Грицю, хоч жениться? Грицю, Грицю, кого взяти? |
Другий варіант — Грицю, Грицю, до телят! — Грицю, Грицю, молотити! — Грицю, Грицю, рубай дров! — Грицю, Грицю, роби хліб! — Грицю, Грицю, іди їсти! |
Історія та походження
Перший запис тексту пісні здійснив Григорій Квітка-Основ'яненко[6] Також існує варіант записаний О. Бодянським у 1830-х роках[7] Пісня була надрукована з перестановкою окремих рядків і доповненнями у виданнях
- «Народные южнорусские песни. Изд. Амвросия Метлинского», К., 1854, сторінка 467
- «Старосветский Бандуриста. Собрал Н. Закревский», кн. I, М., 1860, ч. 171
- Альманах «Чайка», К., 1876, № 15, та в багатьох співаниках.
Г. П. Данилевський в книзі «Основьяненко»[8] висунув твердження, що цю пісню склав Г. Квітка-Основ'яненко, доводячи це деякими його біографічними моментами. В. Науменко вважав, що Квітка сприйняв пісню від народу і доповнив деталями автобіографічного порядку від вірша «Пішов Гриць, зажурився»[9][10]:
|
«Така думка тим більше ймовірна, що друга частина пісні дуже нагадує деякими висловами звичайні мотиви жартівливих віршів Квітки, надрукованих в «Харьковском демокрите» і збережених в рукописах. У тій другій частині знаходиться й відомий вислів «в ченці постригся», що, без сумніву, має відношення до монашества Квітки, й наведений Г. П. Данилевським як доказ приналежності пісні перу автора «Марусі» | 
|
Уперше думку про приналежність пісні «Грицю, Грицю, до роботи» до доробку Марусі Чурай висловив О. Шкляревський у 1877 року в опублікованому у журналі «Пчела» (№ 5) нарисі «Маруся» («Малороссийская певунья»). П. Филипович вважав, що це могло статись через ім'я героя — Гриць[1]. А сам твір О. Шкляревського Филипович називав «простакуватою містифікацією»[1].
Відомі виконання та виконавці
У 1939 році в СРСР було видано грамплатівку «Грицю, Грицю, до роботи» у виконанні Івана Паторжинського, разом із іншою українською народною піснею «Ой, кум до куми».[11] 24 серпня 1946 року, Іван Паторжинський перебуваючи у Канаді, на запрошення «Товариства канадських українців», разом із Зоєю Гайдай дав концерт під відкритим небом у парку Онтаріо-Плейс[en] для 25 тисяч глядачів, де серед інших виконав пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Згодом у лютому 1953 року компанія «Arka Records» випустила платівку з піснями Паторжинського, що вміщувала також цю пісню.[12]
Пісня «Грицю, Грицю, до роботи» увійшла до альбому 1995 року «Цвіте черемшина» Раїси Кириченко. Також у виконанні Дмитра Гнатюка пісню було включено до збірки «Українські народні пісні. Золота колекція» 2004 року.[13]
Відомий український оперний співак Михайло Мінський у нідерландський період своєї творчості, зробив записи українських народних пісень у супроводі домра-оркестру Миколи Бобкова, де серед інших було записано й «Грицю, Грицю, до роботи». Після смерті виконавця, компанія «Slava! Records» у 2012 році випустила дві збірки з цими записами «англ. Beyond the Blue Danube // Ішов козак за Дунай» та «англ. Verkovyno Our World // Верховино, світку ти наш», цікаво, що пісня увійшла до обох альбомів, але має різні назви англійською мовою, відповідно: «Let's Go and Work, Hrytsiu!»[14] та «To Work, Gregory!»[15] Продюсером випуску записів є вдова співака Ірина Мінська.[16]
Виконання пісні
- Грицю, Грицю до роботи — Дмитро Гнатюк — YouTube
- Грицю, Грицю до роботи — Раїса Кириченко — YouTube
- Let's Go and Work, Hrytsiu! та To Work, Gregory! — Михайло Мінський — YouTube
Примітки
- ↑ а б в Руслана Мариняк. «Маруся Чурай» Л. Костенко в контексті інтерпретацій легенди про піснетворку-отруйницю (pdf) // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». — 2013. — Т. 17. — С. 1088. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ Ярошевич І. А. «Олітературення» фольклорних жанрів в оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка // Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Сер.: Філологія. — 2014. — Т. 70. — С. 234-238. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ М. Леонтовича
- ↑ Окремі музичні твори М. Д. Леонтовича | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Вивчення творчості Миколи Леонтовича в курсі «Інструментування та аранжування дитячого оркестру» — Мої статті — Статті — Сайт поета і композитора Поповича Анатолія
- ↑ «Киевская старина», 1882—1906, 1894, кн. 2, сторінки 326—327
- ↑ Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР, фонд 99, одиниця зберігання 202, арк. 38.
- ↑ Данилевский Г. П. «Основьяненко» СПб., 1856, с. 46
- ↑ «Киевская старина», 1882—1906, 1893, кн. 8, с. 163
- ↑ http://proridne.com українські народні пісня
- ↑ И. С. ПАТОРЖИНСКИЙ — Грицю. Грицю, до роботи / Ой, кум до куми(рос.)
- ↑ Співак Іван Паторжинський у США та Канаді | Український тижневик Міст
- ↑ Українські народні пісні. Золота колекція — Українська музика та звукозапис
- ↑ Beyond the Blue Danube (Ukrainian Songs) by Domra Orchestra Michael Minsky / Nicolaï Bobkoff on Amazon Music — Amazon.com(англ.)
- ↑ Verkovyno Our World (Ukrainian Songs) by Domra Orchestra Michael Minsky and Nicolaï Bobkoff on Amazon Music — Amazon.com(англ.)
- ↑ Історія платівок із голосом, що дарував земне щастя ⋆ VIDIA.ua