Слободян Наталія Василівна
| Слободян Наталія Василівна | |
|---|---|
| Народилася | 27 лютого 1923 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Померла | 21 грудня 2013 (90 років) Львів, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | балерина балетмейстер балетний педагог |
| Alma mater | Київське державне хореографічне училище |
| Вчителі | Васіна Клавдія Герасимівна |
| Нагороди |  |
Наталі́я Васи́лівна Слободя́н (27 лютого 1923, Київ — 21 грудня 2013, Львів) — українська балерина, балетний педагог. Народна артистка УРСР (1960).
Життєпис
Наталія Слободян народилася у Києві 27 лютого 1923 року в сім'ї оперної співачки та журналіста. Мати — Лідія Недзведзька-Боровська, оперна співачка, закінчила Московську консерваторію, полька, з шляхти (її батьки мали землі на території нинішнього Чорнобиля). Батько — Василь Слободян, журналіст київської газети «Українське слово». У їхньому будинку збиралася українська інтелігенція, заходила і видатна поетеса, діяч культурної референції Організації українських націоналістів Олена Теліга[1]. З дитинства Наталія Слободян мріяла стати балериною. У 1937 році НКВС заарештувало її батька Наталії Слободян, у в'язниці він відсидів чотири роки, перед початком війни його відпустила. У вересні 1941 року німці зайняли Київ. Батька — Василя Слободяна заарештувало гестапо. У лютому 1942 року двісті українських інтелігентів, у тому числі Василя Слободяна і Олену Телігу, гестапівці розстріляли у Бабиному яру.[1].
1941 року закінчила Київське державне хореографічне училище. До Львова Наталія Слободян разом із мамою та сестрою переїхала у 1943 році. Від 1944 року солістка Львівського театру опери та балету[2]. У Львові вийшла заміж, народила дочку.
Від 1968 року Наталія Василівна Слободян працювала педагогом, навчала артистів Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької[3]
Похована на 78 полі Личаківського цвинтаря.
Партії
- Лілея «Лілея» (однойменний балет К. Данькевича),
- Мануся («Сойчине крило» Анатолія Кос-Анатольського),
- Марічка («Тіні забутих предків» Віталія Кирейка),
- Раймонда (однойменний балет Олександра Глазунова),
- Аврора («Спляча красуня» Петра Чайковського),
- Нікія («Баядерка» Людвіга Мінкуса),
- Одетта-Оділлія («Лебедине озеро» Петра Чайковського),
- Марія («Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва),
- Кітрі («Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса),
- Маруся Богуславка («Маруся Богуславка» Анатолія Свєчнікова),
- Дзвінка («Хустка Довбуша» Анатолія Кос-Анатольського).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
Примітки
- ↑ а б «А я й не знала, що мені 90 років!»
- ↑ Померла народна артистка України Наталія Слободян
- ↑ Легенді балету Наталії Слободян — дев'яносто. Львівська опера подарувала їй концерт. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
Посилання
- Слободян Наталя Василівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- У Львівській опері сьогодні вшанують балерину Наталію Слободян
- Зірка Українського балету Наталія Слободян
|
Це незавершена стаття про танцюриста чи танцюристку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |