Данькевич Костянтин Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данькевич Костянтин Федорович
Данькевич.jpg
Основна інформація
Дата народження 11 (24) грудня 1905(1905-12-24)
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 26 лютого 1984(1984-02-26)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Роки активності 1929–1960
Країна СРСР СРСР
Національність українець
Професія композитор, піаніст, педагог, ректор
Освіта Одеський музично-драматичний інститут
Інструменти піаніно
Жанр опера, балет, ораторія, симфонія
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1978 Народний артист СРСР Народний артист Української РСР Заслужений діяч мистецтв УРСР
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Костянти́н Фе́дорович Даньке́вич (нар. 11 (24) грудня 1905(19051224), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 26 лютого 1984, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР1954 року).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 11 (24 грудня) 1905 року в Одесі. 1929 року закінчив Одеський музично-драматичний інститут, де вчився у Миколи Вілінського. Відтоді його викладач. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВС Закавказзя.

По завершенню війни повертається до Одеси, де обіймає посаду ректора консерваторії 19441951), а також завідувача кафедрою композиції. 1946 року став членом ВКП(б). Від 1953 року — професор Київської консерваторії. Серед його учнів — Борис Алексєєнко, Костянтин Мясков, Георгій Мірецький та інші.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 4-6 скликань (19551967 роки). У 19561967 роках — голова правління Спілки композиторів України. Багато разів обирався депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих, був членом Радянського Комітету захисту миру, головою Товариства румунсько-радянської дружби, членом Комітету з Ленінських і Державних премій СРСР.

Жив в Києві на вулиці Пушкінській, 21. Помер 26 лютого 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Твори[ред.ред. код]

Могила Костянтина Данькевича
опери —
  • «Трагедійна ніч» (лібрето В. Івановича й Д. за О. Безименським, 1934, прем'єра — 22 травня 1935, Одеса),
  • «Богдан Хмельницький» (лібрето B. Василевської та О. Корнійчука, 1950, прем'єра — 20 січня 1951, Київ, 2-а ред. — 1953, оркестрування Б. Яровинського),
  • «Назар Стодоля» (лібрето Л. Предславича за Т. Шевченком, 1959, Київ);
балет
  • «Лілея» (лібрето В. Чаговця за Т. Шевченком, 1940, прем'єра — 26 серпня 1940, Київ);
  • фільм-балет «Лілея» (1958);
оперета
  • «Золоті ключі» (лібрето Я. Зіскінда та Г. Колтунова, 1943, Тбілісі);
інші твори
  • ораторія «Жовтень» (1958, слова сучасних українських поетів);
  • кантата «Зоря комунізму над нами зійшла. Дума про Україну» (слова власні), 1961;
  • для симфонічного оркестру — Урочиста увертюра (1928), Урочистий марш (1928), поема «Отелло» (1937), Перша симфонія (1937), поема «Тарас Шевченко» (1938), сюїти — «No pasaran!» (1938), «Богдан Хмельницький» (1940), «Лілея» (1940), Друга симфонія (1945)
  • камерно-інструментальні ансамблі — Струнний квартет (1928), Тріо для скр., віолончель та фортепіано (1930), «Пісня і танець» для скр. і фортепіано (1930);
  • для фортепіано  — Соната (1928), Три п'єси (1929), Поема (1956);
  • романси (10) на слова Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, Максима Рильського, Маргарити Алігер, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Степана Руданського та ін.
  • для хору з супроводом «На півдні Вітчизни, де море шумить», слова Л. Барабанова (1955), кантата «Юнацький привіт Москві», слова П. Воронька (1956), «На прапорі Києва — Леніна орден», слова власні (1956) тощо;
  • хори без супроводу — «До Червоної армії», слова В. Сосюри (1942), «Пісні про людство» слова Олексія Суркова (1961);
  • обробки українських і російських народних пісень (6);
  • Близько 100 пісень на слова радянських поетів;
  • музика до театральних вистав — «Слуга двох панів» Карло Ґольдоні (1934), «Отелло» (1935), «Багато галасу даремно» (1940) і «Гамлет» (1956) Вільяма Шекспіра, «Борис Годунов» Олександра Пушкіна (1937), «Правда» (1937), «Богдан Хмельницький» (1939), «Загибель ескадри» (1951) Олександра Корнійчука тощо. Музика до к/ф «Народжені бурею» (1957), «Лілея» (1958) тощо.

Кінематографічна діяльність[ред.ред. код]

У кіно працював з 1930-х років. Автор музики до фільмів:

У 1958 році Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея» за мотивами поетичних творів Тараса Шевченка.

Відзнаки[ред.ред. код]

1978 року Костянтину Данькевичу та ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету. Також Костянтин Данкевич був нагороджений Орденами Леніна (1960), Орденами Трудового Червоного Прапора (1954), низкою почесних медалей.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

28 листопада 1985 року у Києві на будинку по вулиці Пушкінській, 21, де з 1952 по 1984 рік жив композитор, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. Б. Іванцов)[1].

У 1987 році на його честь у Києві названо вулицю.

Дискографія[ред.ред. код]

  • «Богдан Хмельницький», опера в 4-х діях, комплект з 5-ти платівок. Богдан Хмельницький — М. Гришко, Посол Великої Русі — В. Матвеєв, Максим Кривоніс — Б. Гмиря, Богун — В. Борищенко, Варвара — Н. Гончаренко, Соломія — Л. Руденко, Лизогуб — С. Коган, Дьяк Гаврило — М. Роменський, Гелена — Л. Лобанова, Тур — П. Гайчук, Потоцький — М. Частій, Кошовий — Д. Гнатюк, хор і орк. Київ. Держ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, дир. В. Пірадов. — М.: «Мелодія», Д 01813-22, 1954
  • «Тарас Шевченко», симфонічна поема, «Лілея», сюїта з балету — вик. симф. орк. Укр. радіо, дир. К. Симеонов. — М.: «Мелодія», Д 6749—50, 1960
  • «Назар Стодоля», опера в 3-х діях, комплект з 3-х платівок, Назар — В. Гуров, Гнат — В. Лутченко, Хома — О. Чулюк-Заграй, Галя — К. Радченко, Стеха — Л. Руденко, хор і орк. Київ. Держ. театру опери і балету ім. Т. Шевченка, дир. О. Рябов, — М.: «Мелодія», Д 14407-12, С 0923-28, 1964 тощо.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]