Власова Олеся Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:32, 27 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 листопада 2021, заснована на цій версії.
Власова Олеся Юріївна
Дата народження14 вересня 1974(1974-09-14)[1] (50 років)
Місце народженняМосковська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР
Україна
Alma materКиївський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1999)
Професіяакторка, телеведуча, ведуча
Нагороди
Заслужений артист України
IMDbID 3821187
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власова.

Олеся Юріївна Власова (нар. 14 вересня 1974) — українська актриса театру і кіно російського походження. Входить до ТОП-20 актрис України за версією видання «Українська правда. Життя» (2009)[2] . «Заслужена артистка України» (2020)[3]. Дворазова лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (1999, 2004).

Життєпис

Народилася 14 вересня 1974 року в Підмосков'ї.

У ранньому дитинстві переїхала з батьками до Одеси, де закінчила школу. В Одесі вчилася у Театральному ліцеї і працювала ведучою телепередач на «7-му каналі».

У 1999 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого .

З 2000 року — актриса «Нового Драматичного театру на Печерську».

Освіта

1990—1995 — Одеський театральний ліцей, м Одеса

1995—1999 — Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого, Майстерня Миколи Рушковського .

Особисте життя

  • Чоловік — український актор Ігор Рубашкін[4]
  • Дочка — Апполінарія (Поліна)[4]
  • Дочка — Варвара[4]

Творчість

Ролі в театрі

  • 1998 «Людина з Ламанчі» — Альдонса
  • 2001 «Острів нашої Любові та Надії» — Лізка
  • 2002 «Арлекіно. Слуга двох панів» — Беатріче
  • 2003 «Іонич» — Ганна Мартинівна Змеюкіна
  • 2003 «П'ять розповідей Пелевіна» — Таня
  • 2003 «Варшавська мелодія — 2» — Геля
  • 2003 «Школа донжуанів» — Журналістка (Олександра — Олександр)
  • 2004 «Закон Танго» — співавтор сценарію, автор пісенних текстів
  • 2005 «Майстер і Маргарита» — Маргарита
  • 2005 «Біла ворона» — Розпусниця
  • 2012 «Люкс для іноземців» — Бренда Паркер

Фільмографія

Рік Назва Роль
1998 ф Жертва (реж. Юрій Одинокий, на замовлення "USAID") головна роль
2001 с Слід перевертня (Росія, Україна) епізод
2002 с Під дахами великого міста Наташа
2002 с Право на захист продавщиця Даша
2003 с Дух землі (Росія, Україна) епізод
2003 с Європейський конвой (Україна) Тереза ​​(головна роль)
2003 с Леді Мер епізод
2004 с Попіл Фенікса епізод
2005 с Банкірши епізод
2005 с Повернення Мухтара-2 сестра Семена (40-я серія - «Особливі прикмети»)
2005 с Непрямі докази Галя
2005 тф Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової (Україна) Галка (в титрах - Олеся Слобідська)
2005 тф З днем ​​народження, королева! (Україна) Франсина
2006 с Все включено (Росія, Україна) епізод
2006 с Дідусь моєї мрії-2 / Давай одружимося! (Україна) Олеся
2006 с Золоті хлопці-2 / Криваве коло (Росія, Україна) Люба Литовченко
2006 тф Дивне Різдво (Україна) Люба (медсестра)
2006 тф Четверта група Оля
2006 - 2007 с Ситуація 202 (Україна) секретар заступник міністра
2007 ф Рік Золотої Рибки епізод
2007 тф Діви ночі (Україна) Дзвінка
2007 ф Знак долі Олена (молодша сестра Казанцева)
2007 ф Інді (Росія, Україна) Анжела (секретар)
2007 ф Люблю тебе до смерті дівчина на ресепшн
2007 тф Психопатка (Україна) перукарка
2007 с Вбити змія Катя
2008 тф Донечка моя (Україна) Ксюша Капустіна
2008 с Зачароване кохання (Україна) Катя
2008 с Загін (Росія, Україна) Юлія
2009 ф Її серце (Україна) Ліля, мати Олени
2009 с Пастка (Росія, Україна) Зоя
2010 ф Двоє (Росія, Україна) Ханна (єфрейтор-кінолог)
2010 ф Дамський гамбіт / Мільйон до неба (Україна)
2010 с Трава під снігом (Росія, Україна) Саша (сестра Лесі)
2010 с Я тебе нікому не віддам (Росія, Україна) Ольга (вчителька в музичній школі)
2011 тф Темні води вагітна пацієнтка
2012 с Жіночий лікар (Україна) Єлизавета Філатова, завідувачка пологового відділення
2012 тф Свідок Ліза (дружина Івана)
2013 с Жіночий лікар-2 (Україна) Єлизавета Філатова, начмед, завідувачка пологового відділення
2014 тф Коли наступить світанок Зіна (продавщиця)
2014 с Швидка допомога (Україна) Анна Селіванова (дитячий кардіолог)
2014 с Сни (Росія Україна) Головна роль
2016 с Запитайте у осені (Україна) Олена
2016 с Чорна квітка (Україна) Лера
2016 с Поганий хороший коп Юлія Приходько
2016 с Майор і магія епізод
2016 с Співачка (Україна) Олена
2016 - 2017 с Райське місце (Україна) Марина Марченко
2017 с Лінія світла (Росія, Україна) епізод
2017 с Підкидьки-2 (Україна) Анжела Юріївна Таранцова
2017 с Квіти дощу (Україна) епізод
2017 - 2018 с Коли ми вдома. Нова історія (Україна) мати Каті
2018 с Подорож до центру душі (Україна) знахарка Тетяна
2019 с СидОренки-СидорЕнки (Україна) Ольга
2020 с Сліди, що зникають

Телебачення

  • 1992—1995: Диктор телеканалу «7-й канал», м. Одеса[5]
  • 2006: Телегра «Природний відбір»[6]
  • 2007—2008: ведуча ранкової телепрограми «Підйом» на «Новому каналі», м. Київ[7]
  • 2007: Ігри патріотів[8]
  • 2008: Кулінарний дует — 2. Олеся Власова[9]
  • 2012: Велика різниця по-українськи. Випуск 40[10]

Нагороди та номінації

Рік Категорія Робота Результат
«Київська пектораль»
1999 Найкращий дебют Людина з Ламанчі Перемога[11]
2004 Найкраще виконання жіночої ролі Варшавська мелодія — 2 Перемога[12]
2006 Майстер і Маргарита Номінація

Примітки

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ Краща українська двадцятка актрис
  3. ↑ Указ Президента України від 27 березня 2020 року № 121/2020 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  4. ↑ а б в Zhizn.ru — Олеся Власова: Вдома я теж начальниця!
  5. ↑ Досьє «Дусі». Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 2 березня 2019.
  6. ↑ Природний відбір (Список випусків)
  7. ↑ Протеже Барбари Брильської, київська актриса Олеся Власова, стала ведучою «Підйому»
  8. ↑ Сайт продюсера Єгора Бенкендорфа
  9. ↑ Кулінарний дует — 2 на smak.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 2 березня 2019.
  10. ↑ Гостья передачи Олеся Власова. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 2 березня 2019.
  11. ↑ Будни и праздники богини Мельпомены. Сегодня (рос.). Процитовано 9 жовтня 2021.
  12. ↑ “Київську пектораль-2004” здобув “Дядя Ваня” з Подолу. Хрещатик (укр.). Процитовано 9 жовтня 2021.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Власова_Олеся_Юріївна&oldid=33903505