Харманський Здислав Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:35, 28 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Харманський Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович
пол. Marian Józef Zdzisław Charmański
1900-1910-ті
Народження 1859(1859)
Смерть 1919(1919)
Поховання цвинтар Расу[2]
Країна Російська імперія
Навчання Петербурзький інститут цивільних інженерів
Діяльність архітектор
Праця в містах Новочеркаськ, Харків
Архітектурний стиль модерн, Український архітектурний модерн, неокласицизм, необароко
Найважливіші споруди Харківська селекційна станція, Харківський іподром
Заклад НТУ «ХПІ»
Батько Харманський Едуард Осипович
Брати, сестри Харманський Станіслав Юліанович
CMNS: Харманський Здислав Юліанович у Вікісховищі

Маріам-Йо́сиф-Зди́слав Юліа́нович Харма́нський (*1859(1859) — †1919[3]) — український архітектор, педагог польського походження, жив і працював у Харкові. Старший брат архітектора Станіслава Харманського.

Біографія

Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович Харманський народився у 1859 році. Середню освіту отримав в Катеринославському реальному училищі. У 1879-1885 роках навчався в Петербурзькому інституті цивільних інженерів (ІЦІ), де отримав звання цивільного інженера і І розряд. За розподілом потрапив до Новочеркаська. Після служби у новочеркаському будівельному відділенні у 1890 році переїхав до Харкова, де працював на посаді молодшого інженера при Харківському губернському правлінні.

З 1896 по 1917 роки був губернським земським інженером і завідувачем технічного відділу Міської управи.

З 1911 року і до смерті у 1919 викладав архітектурне креслення в Технологічному інституті.

Споруди

Спочатку Харманський дотримувався стильових форм неокласицизму і необароко, згодом — модерну, модернізованих форм історичних стилів та українського модерну[4]. Виконував багато приватних замовлень наприкінці XIX століття[4]. У 1893 році у Харкові було побудовано Драматичний театр (нині Театр імені Шевченка), його зовнішню та внутрішню обробку виконано за участю тоді ще молодого архітектора Харманського[5].

Будівлі в Харкові, зведені за його проектами:

№ п/п Охоронний № Адреса Початкове використання Співавтори Дата будівництв Сучасне використання Зображення
1 - майдан Першого Травня, 2 Дерев'яні трибуни іподрому для кінних перегонів Олександр Гінзбург 1906-1907 не збереглися
2 114 майдан Першого Травня, 2 Трибуни іподрому для рисистих перегонів (романтичний модерн[6]) - 1907-1914 Іподром — будівля трибун, нічний клуб
3 200 вул. Садова, 11 Особняк надбудова — за проектом Михайла Дашкевича 1903 Видавництво «Прапор»[7]
4 284 вул. Полтавський Шлях, 35 Будинок Торговельного товариства російсько-американської гумової мануфактури «Треугольник» - 1910 Не використовується
5 286 вул. Полтавський Шлях, 53/55 Прибутковий будинок Нерослєва з магазином - 1912-1914 Житловий будинок, магазин, аптека, банк
6 401 пр. Московський, 142 Селекційна станція (український модерн) Євген Сердюк 1909-1911 НДІ рослинництва, селекції і генетики ім. В. Я. Юр'єва
7 - пр. Московський, 144/1 Житловий будинок при селекційній станції (український модерн) Євген Сердюк 1913 Житловий будинок
8 603 вул. Пушкінська, 7 Прибутковий будинок і приватна лікарня доктора Ар'є - початок XX століття Житловий будинок, лікарня
9 - пл. Поезії, 5 Житловий будинок і приватна лікарня хірурга Моісея Фабриканта - 1900 Харківська наукова медична бібліотека
10 - пр. Московський, 36 Ремісниче училище - - -
11 - вул. Пушкінська, 20 Житловий будинок - - перебудований
12 - вул. Пушкінська, 24 Надбудова житлового будинку на розі з пл. Поезії - початок XX століття Інститут удосконалення вчителів
13 - - 2-поверхова лікарня і камери для одиночного ув'язнення при Харківській в'язниці - 1890-1892 -

Див. також

Примітки

  1. а б http://polish-kharkiv.dengleo.space/essay/1769/
  2. https://arch.kuriergalicyjski.com/rozmaitosci/7737-jak-polacy-charkow-budowali-czesc-li
  3. Старостін В. Польська родина катеринославських архітекторів // Експедиція ХХІ. — 2011. — №6.
  4. а б Харманський Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович // Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-1.6-6.
  5. Кушлакова Н. М. Інженери-архітектори польського походження в харківському відділенні імператорського російського технічного товариства // Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць. — 2009. — Вип. 3. — С. 118-122.
  6. Пономаренко Н. Н. К 150-летию истории Харьковского ипподрома [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Харьков, 1998.
  7. Боровик Е. Прогулки по Харькову: улица врача, который спас голос Шаляпина // Харьков. Комментарии. — 2012. — 10 листопада.

Джерела