Myoprocta pratti

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:03, 2 грудня 2021, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Myoprocta pratti
Myoprocta pratti
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Агутієві (Dasyproctidae)
Рід: Myoprocta
Вид:
M. pratti
Біноміальна назва
Myoprocta pratti

Myoprocta pratti (акучі зелений[1]) — вид гризунів родини агутієвих, що зустрічається в таких країнах: Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела. Мешкає в низинних вічнозелених тропічних лісах; може існувати в змінених районах, близьких до природних лісів. По всій території проживання він є об'єктом полювання. Деякі корінні народи Бразилії ймовірно тримають акучі зеленого як домашню тварину. В Еквадорі цього гризуна називають ґуатін.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Вид названий на честь Антверпа Едгара Пратта (англ. Antwerp Edgar Pratt, ≈ 1850 — ≈ 1920), англійського дослідника й натураліста, член-кора Королівського географічного товариства, автора книг To the Snows of Tibet through China (1892) та Two Years among New Guinea Cannibals (1906).

Морфологія

[ред. | ред. код]

Різниця в забарвленні між видами Myoprocta pratti і Myoprocta acouchy дуже невелика. Myoprocta acouchy більш червонуватий а Myoprocta pratti має відтінки, які надають йому зеленуватості хутра, саме тому вони називаються Акучі червоний і Акучі зелений, відповідно.

Це маленький гризун з середньою вагою 1200 грамів, і загальною довжиною тіла від 34 до 44 сантиметрів. Голова корицевого кольору з відтінками зеленого, колір тіла схожий на колір голови й стає все більш золотистим на боках, черевна область вохрова, груди й шия майже біла, щоки коричнево-жовті, в районі вусів білуваті. Загалом, хутро тонке й блискуче, вуха і ноги голі. Кінчик хвоста білий, ноги тонкі.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Живуть у кублах, які вони лаштують у стовбурах дерев, вистеляючи їх сухими листям. Розповсюджує фрукти та горіхи, які споживає. Основні фрукти, що входять в раціон виду: плоди дерев роду Bactris, буріті (Mauritia flexuosa), плоди дерев роду Інга (Inga) та роду Pourouma. Також зазвичай ховає насіння таких культур: маніок (Manihot esculenta), кукурудза (Zea mays), рослини роду банан (Musa), та роду гуаява (Psidium). З іншого боку є здобиччю хижих тварин, таких як ягуар, оцелот, змій, диких та інших собак, що сприяє збалансуванню екосистеми. Вони денні тварини, велика частина діяльності відбувається між 06:00 і 09:00, і ввечері між 16:00 і 18:00. Дуже гнучкі й швидко реагують на будь-який рух або звук, як правило, приймають їжу передніми лапами, тримаючись на задніх. Чистить продукти харчування, якщо є кірка, очища її, а потім починає їсти, ховає частину продовольства в резерв, що дозволяє проростанню насіння. Самці домінують і стають агресивними з іншими молодими самцями, особливо в шлюбний період. Вагітність триває 99 днів, після чого народжується, як правило, два дитинча.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • вебсайт МСОП
  • Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The Eponym Dictionary of Mammals, JHU Press, 2009, p. 328
  • Lucero mora, Medardo Tapia, Andres Tapia. Guia para el manejo y crianza del guitan Myoprocta pratti, Fátima, Puyo — Ecuador, 2004