Прапор Харкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:49, 4 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор Харкова
Прапор Харкова
Використання
Пропорції2:3
Затверджений14 вересня 1995 року
Кольори
зелений
Типміський
ПриналежністьХарків

CMNS: Прапор Харкова у Вікісховищі

Пра́пор Ха́ркова затверджений на сесії Харківської міської ради 14 вересня 1995 року.[1] Він є символом міського самоврядування, відображає історію та традиції міста.

Опис прапора

Прапор міста являє собою прямокутне полотнище (відношення ширини до довжини 2:3 світло-зеленого кольору із зображенням в його центральній частині герба міста. Висота гербового щита дорівнює 1/2 висоті прапора. Прапор міста двосторонній. Навершя древка являє собою металевий конус, висотою рівний 1/10 ширини прапора, основа конуса дорівнює 2-м діаметрам древка, закріплюється на циліндричній основі висотою 1/22 ширини прапора. Колір металу, з якого виготовляється навершя, — жовтий. Еталонний зразок прапора міста зберігається в кабінеті міського голови, що міститься в будинкові міськвиконкому. Ескіз прапора з описом зберігається в Харківському міському архіві.[2]

Історія

Знамено Харківського козацького полку.

В царську та радянську епохи міста не мали власних прапорів. Проте з 1651 р. (чи 1659 р.) по 1765 р. Харків був полковим центром Харківського слобідського козацького полку, який мав власне знамено.

На першому полковому знамені було зображено російський герб під коронами з круговим написом: «знамя великого государя, царя и великого князя Петра Алексеевича всея Великія и Малыя и Белыя Россіи самодержца». На другому — хрест у сяйві і над ним два янголи з сурмами, що тримають вінець.[3]

Див. також

Примітки

  1. Українська геральдика: Хоругва міста Харків
  2. Міська символіка на офіційному сайті Харківської міської ради. Архів оригіналу за 22 вересня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
  3. Первый герб г. Харькова. Часть 2. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2014.

Джерела