Маровоір
| Тип | товариство з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Форма власності | Limited Liability Company |
| Галузь | Текстильна промисловість |
| Засновано | 1829 |
| Штаб-квартира | 32400, вул. Шевченка, 59, м. Дунаївці (Хмельницька обл.), Україна |
| Ключові особи | власник Важа Мампорія |
| Продукція | тканини |
| Співробітники | близько 50 осіб |
ТОВ «Маровоір» (раніше Дунаєвецька суконна фабрика) — підприємство в місті Дунаївці, Хмельницької області, утворене на базі державної суконної фабрики,[1] заснованій ще в 1829 році вихідцями зі Східної Пруссії та місцевим поміщиком — українцем[2][3] Фабрика розташована на головній вулиці міста — вул. Шевченка, 59.[4] Зараз на більшості колишніх виробничих площ приміщення Дунаєвецької суконної фабрики знаходяться численні торговельні центри окрім самого виробництва ТОВ «Маровоір».
Загальна інформація
Адреса: 32400, Україна, Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 59.[4]
Власник підприємства: Важа Мампорія, заступник директора Неоніла Степанова, начальник лабораторії і художньої майстерні Світлана Зоріна.[1]
Історія та сьогодення підприємства
З часу свого заснування фабрика постійно розбудовувалася, приєднуючи до себе нові земельні ділянки, споруди, будівлі. Наприкінці 1970 — початку 1980-х років Дунаєвецька суконна фабрика ім. Леніна виробляла дві третини промислової продукції всього Дунаєвецького району, а на підприємстві працювало більше 2 тисяч працівників. На базі підприємства було створене професійно-технічне училище.[5]
Фабрика складалася з трьох основних виробництв: апаратно-прядильного, ткацького та обробного. Інфраструктура підприємства мала у своєму складі також котельню, очисні споруди, мережу кабелів електричного живлення та трансформатори. Для підсобного господарства на балансі підприємства знаходилося 30 га орної землі.[5]
Підприємство було довгий час обличчям міста, поки за часів незалежності України не перестало існувати, при цьому двохтисячний колектив Дунаєвецької суконної фабрики став безробітним.[5] Останнім директором підприємства був Петровський Станіслав Сігізмундович.[6]
Після закриття Дунаєвецької суконної фабрики була проведена її реорганізація, внаслідок якої воно отримало нову назву ТОВ «Маровоір» та нового власника Важу Мампорію. Хоча і з колишнього великого двотисячного колективу на підприємстві зараз працює всього близько 50 чоловік.[1]
Виробництво, асортимент та споживачі
Цікаво, що після реорганізації Дунаєвецької суконної фабрики наступнику (ТОВ «Маровоір») вдалося зберегти майже все обладнання попередника та ще й планується запуск транспортабельної газової котельні, що дозволить економити енергоресурси. Зараз задіяні три цехи — прядильний, ткацький та обробний. В розпорядженні підприємства німецький клубомотальний автомат, яких в Україні лише два (другий — в Чернігові). Загальна потужність підприємства становить 2300 тисячі погонних метрів (3300 тисячі м² готових тканин) в рік. Якість продукції контролюється в спеціальній лабораторії.[1][4]
Постійно вдосконалюються та вводяться нові технології для розширення асортименту. Наразі, підприємство випускає близько 50 різних видів продукції. Продуктами швейного виробництва є матраци, подушки, стібані ковдри (вовняні та напіввовняні). Хоча ТОВ «Маровоір» займається і роздрібною торгівлею поряд з гутовою торгівлею, специфікою підприємства є те, що в основному продукцію закуповують бюджетні установи (лікарні, будинки відпочинку, Укрзалізниця, дитячі табори та дитячі садки).[1] Іншою продукцією є також шерстяні та напівшерстяні пальтові та костюмні тканини, а також обувні, суконні та гобеленові тканини, тканини для спецодягу з кислотостійким та вогнестійким просоченням, пряжа для в'язання в мотках[4].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д Дунаєвецький вісник, № 45-46 (10432-433). — С. 3, від 10 червня 2010 року
- ↑ Дунаєвецький вісник № 53-54 (10336-10337) 9 липня 2009 року.
- ↑ Український Манчестер: реквієм-ностальгія по місту сукнарів[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б в г Інформація про підприємство на сайті AllBiz.info. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 10 червня 2010.
- ↑ а б в Історія міста на Офіційному сайті Дунаєвецької міської ради. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 10 березня 2010.
- ↑ Україна сьогодні: Каталог провідних підприємств України