Коваль Микола Григорович
Коваль Микола Григорович | |
---|---|
Народився | 19 грудня 1904 Кам'янка, Подільська губернія, Російська імперія |
Помер | 15 січня 1970 (65 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | політик |
Посада | Член Парламенту Молдовиd |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Мико́ла Григо́рович Ко́валь (нар. 19 грудня 1904, Кам'янка, Подільська губернія, Російська імперія — 15 січня 1970, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — молдавський радянський партійний і державний діяч українського походження, перший секретар ЦК КП(б) Молдови (1946-1950). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Член ЦК КП Молдавії, член Бюро ЦК КП Молдавії.
Життєпис
Народився 19 грудня 1904 в Кам'янці Ольгопільського повіту, Подільська губернія, Російська імперія.
Після закінчення Одеського сільськогосподарського інституту в 1929 призначений старшим агрономом одного з колгоспів у Котовському районі Одеської області, де пропрацював до 1940. Член ВКП(б) з 1939.
У 1940—1945 роках — народний комісар землеробства Молдавської РСР.
17 липня 1945 — 18 липня 1946 року — голова Ради народних комісарів — Ради міністрів Молдавської РСР.
З 20 липня 1946 до 6 липня 1950 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Молдавії.
5 червня 1950 ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про недоліки в роботі ЦК КП(б) Молдови», де відзначив низку недоліків у роботі партійної організації республіки. На початку липня того ж року відбувся пленум ЦК КП(б) Молдови, який схвалив постанову ЦК ВКП(б). Пленум «вважав за потрібне зміцнити керівництво партійної організації республіки» і, за рекомендацією ЦК ВКП(б), обрав першим секретарем ЦК КП(б) Молдови Леоніда Брежнєва, звільнивши з цієї посади М. Г. Коваля.[1]
У 1950—1952 роках — слухач курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).
У 1952—1956 роках — заступник голови виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих. У 1956—1957 роках — голова обласної планової комісії виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих.
У 1957—1959 роках — заступник начальника управління виноробної промисловості Молдавської Ради народного господарства (раднаргоспу).
У 1959—1960 роках — 1-й заступник голови Державної планової комісії Ради міністрів Молдавської РСР.
У 1960—1967 роках — голова Державного планового комітету Ради міністрів Молдавської РСР.
Одночасно з 18 жовтня 1965 до 12 квітня 1967 року — заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
У квітні 1967 року вийшов на пенсію.
Мешкав у Кишиневі. Помер 15 січня 1970.
Нагороди
Був нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.
Примітки
- ↑ Hidrocom-Exim SRL: Енциклопедія(рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 листопада 2014.
Посилання
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |