Нижньогородська ГЕС
Нижньогородська ГЕС | |
---|---|
56°39′0.6700000995908″ пн. ш. 43°25′44.240000101605″ сх. д. / 56.65019° пн. ш. 43.42896° сх. д. | |
Країна | Росія |
Адмінодиниця | Заволжя |
Стан | діюча |
Річка | Волга |
Каскад | Волзько-Камський каскад ГЕС |
Початок будівництва | 1948 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1955-1956 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 520 МВт |
Середнє річне виробництво | 1513 млн кВт·год |
Тип ГЕС | руслово-греблева |
Розрахований напір | 14 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | поворотно-лопатеві |
Кількість та марка турбін | 8хПЛ 510-ВБ-900 |
Витрата через турбіни | 8х500 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 8хСВ 1340/150-96 |
Потужність гідроагрегатів | 8х65 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | водоскидна бетонна і намивна земляна |
Висота греблі | 40 м |
Довжина греблі | 291, 18600 м |
Шлюз | двониткові двокамерні |
Власник | РусГидро |
Мапа | |
Нижньогородська ГЕС у Вікісховищі |
Нижньогородська гідроелектростанція (Горьківська ГЕС) — ГЕС на річці Волга в нижньогородській області, в м. Заволжя. Входить в Волзько-Камський каскад ГЕС.
Загальні відомості
Будівництво ГЕС почалося в 1948, закінчилося в 1959. Конструктивно ГЕС є руслового типу. Склад споруд ГЕС:
- бетонна водозливна гребля;
- сім земляних гребель і три дамби загальною довжиною 18,6 км і максимальною висотою 40 м;
- будівля ГЕС;
- судноплавні однокамерні двониткові шлюзи.
Потужність ГЕС — 520 МВт, середньорічне вироблення — 1,51 (2008 — 1,685)[1] млрд кВт • год. У будівлі ГЕС встановлено 8 поворотно-лопаткових гідроагрегатів по 65 МВт, що працюють при розрахунковому натиску 17 м. Обладнання ГЕС застаріло і проходить модернізацію. Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 13 км) утворює велике Горьківське водосховище.
Нижньогородська ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».
Економічне значення
Зведення ГЕС вирішило відразу кілька завдань: енергосистема країни отримала дешеву енергію і резервну потужність, а між Рибінськом і Городцем проліг глибоководний шлях. Саме спорудження Нижньогородської ГЕС сприяло виникнення великого промислового комплексу в новому місті Заволжя і прилеглому до нього районі. В цілому ж робота каскаду гідростанцій на Волзі, Камі впливає і на такі сфери діяльності, як запобігання повеней, іригацію, промислове та побутове водопостачання, поліпшення навігаційних умов.
Нижньогородська ГЕС входить до складу ВАТ «РусГидро» на правах філії.
Показники діяльності
2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
---|---|---|---|
1 316,3[2] | 1 636,9[2] | 1 685,0[2] |
Історія будівництва та експлуатації
Будівництво Горьківського гідровузла почалося в 1948. Хоч це був об'єкт середній за своїми масштабами, у порівнянні, наприклад, з Волзькою ГЕС, багато хто називав саме Горьківську станцію «полігоном технічних нововведень». Крім того, в СРСР це був проєкт і найбільшою за довжиною наявної греблі.
На будівництво з'їхалося понад 15 тисяч осіб. Приїжджали сім'ями, комсомольськими бригадами, жили в наметах, бараках, збірних будиночках. Одночасно зі зведенням ГЕС з'являлася і відповідна інфраструктура для постачання будівництва та забезпечення життя робітників. Саме тому багато підприємств Городця і Заволжя зобов'язані своєю появою ГорьківГЕСстрою. Молоде місто Заволжя, зване тоді в народі «містом енергетиків», виросло на місці боліт і лісів. 8,5 тис. особистих будинків і понад 700 державних будівель були перенесені в Заволжя і Городець з сіл, які потрапили в зону затоплення.
У квітні 1951 на місці майбутньої станції був покладений перший кубометр бетону. 24 серпня 1955 відбулося перекриття річища Волги. 2 листопада 1955, в день, який вважається датою народження Нижньогородської ГЕС, при пуску першого гідроагрегату станція виробила свої перші кіловати електроенергії. 25 грудня 1956 року відбувся пуск восьмого гідроагрегата, потужність станції досягла 400 МВт. У 1959, після реконструкції системи охолодження генераторів і посилення елементів турбін, загальна потужність генераторів була збільшена на 120 МВт. Таким чином, загальна встановлена потужність ГЕС досягла 520 МВт.
19 лютого 1991 Горьківська ГЕС була перейменована на Нижньогородську, в 1993 — реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «НижГЭС», засновником якого виступило РАТ «ЕЭС России». З 1 лютого 2004 здійснення функцій одноособового виконавчого органу ВАТ «Нижньогородська ГЕС» було передано ВАТ «Управляющая компания Волжский гидроэнергетический каскад» (дочірня компанія ВАТ «ГидроОГК»).
9 грудня 2003 було зареєстровано ВАТ «Нижегородская ГЭС».
У 2004, вироблення електроенергії станцією склала рекордні 2268 млн кВт/год електроенергії (при середньому багаторічному виробленні 1,5 млрд кВт/год).
9 січня 2008 ВАТ «Нижегородская ГЭС» було ліквідовано у зв'язку з приєднанням до ВАТ «ГидроОГК», перетвореної у 2008 році у ВАТ «РусГидро».
До 2009 року, за 54 роки станцією вироблено майже 83 млрд кВт * г електроенергії.
Розроблена масштабна програма технічного переозброєння та реконструкції станції, розрахована до 2020 року. До цього часу планується повне оновлення Нижньогородської ГЕС: реконструкцію пройде все основне і допоміжне обладнання гідростанції, буде здійснена комплексна автоматизація всіх технологічних процесів з побудовою нової єдиної системи управління ГЕС. Потужність ГЕС збільшиться і досягне 600 МВт. Перший гідроагрегат планується замінити у 2010 році. Фінансування реконструкції ГЕС частково здійснюється внаслідок коштів кредиту ЄБРР[3].
Примітки
- ↑ Нижегородская ГЭС увеличила выработку на 2,9 %, rosbalt.ru, 23/01/2009
- ↑ а б в Выработка и полезный отпуск электроэнергии по кварталам (факт) за 2006, 2007 и 2008 гг., РусГидро
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)