Джон Патрік Фолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:22, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2021, заснована на цій версії.
Джон Патрік Фолі
Герб
Герб
Гасло: Ad maiorem Dei gloriam
На більшу Божу славу
кардинал-диякон Сан-Себастьяно аль Палатино
Конфесія: Римо-католицька церква
 
Альма-матер: Папський університет святого Томи Аквінського, Вища школа журналістики при Колумбійському університетіd, Saint Joseph's Universityd і St. Joseph's Preparatory Schoold
Діяльність: католицький священник, католицький диякон
Народження: 11 квітня 1935(1935-04-11)
Дербі, США
Смерть: 11 грудня 2011(2011-12-11) (76 років)
Філадельфія, США
Похований: Cathedral Basilica of Saints Peter and Pauld
Єп. хіротонія: 19 травня 1962; єпископська 8 травня 1984
Посада: великий магістр Ордену Святого Гробу
(2007—2011)
Єпископства: титулярний єпископ Неаполіса-ін-Проконсуларі
15 квітня 1984
Проголошений: 24 листопада 2007
Папою: Бенедиктом XVI

Нагороди:

CMNS: Джон Патрік Фолі у Вікісховищі

Джон Патрік Фолі (англ. John Patrick Foley; 11 листопада 1935, Дербі — 11 грудня 2011, Філадельфія) — кардинал Римо-Католицької церкви, католицький журналіст, архієпископ, багаторічний голова Папської ради із соціальної комунікації (до 2007 р.), великий магістр Лицарського ордену Святого Гробу Єрусалимського (2007—2011).

Біографія

Джон Патрік Фолі народився 11 листопада 1935 р. у містечку Дербі. Він навчався у Підготовчій школі св. Йосипа, коледжі св. Йосипа, де отримав ступінь бакалавра з історії, семінарії св. Карла Борромео та Школі журналістики Колумбійського університету, де отримав магістерський ступінь з журналістики. Отримав докторат з філософії у папському університеті св. Томи Аквінського «Анґелікум» у 1965[5]. Був посвячений у священики 19 травня 1962 р. Джоном Джозефом Кролем, архієпископом Філадельфійським та відслужив свою першу месу наступного дня у церкві Святого Духа (Шерон-Хілл, Пенсільванія). Також о. Фолі працював заступником редактора та римським кореспондентом архідієцезіальної газети «The Catholic Standard & Times». З 1974 до 1984 р. був її редактором. 18 січня 1976 р. був призначений почесним прелатом Його Святості.
5 квітня 1984 р. папа Іван-Павло II призначив його титулярним архієпископом Неаполіса ін Проконсуларі (лат. Neapolis in Proconsulari; італ. Neapoli di Proconsolare) та президентом Папської комісії з соціальної комунікації (яка стала після видання апостольської конституції Pastor Bonus у 1988 р. папською радою). Єпископську хіротонію отримав 8 травня того ж року з рук кардинала Кроля у співслужінні з єпископом-помічником Мартином Лохмюллером та Томасом Велшем, єпископом Алентаунським. Свого часу розголос у ЗМІ викликали заяви архієпископа про те, що пандемія СНІДу є «природним наслідком такого (гомосексуального) способу життя»[6] і що «Ісус не встановлював жіночого священства і не уповноважив на це церкву»[7]. Після смерті Івана Павла ІІ і обрання нового — Бенедикта XVI був знову затверджений на своїй посаді, ставши одним з найдовше працюючих голів дикастеріїв Римської курії.
27 червня 2007 р. був призначений великим про-магістром[8] Лицарського ордену Святого Гробу замість кардинала Карло Фурно і одночасно звільнений з попередньої посади.

Кардинал

17 жовтня 2007 р. папа Бенедикт XVI оголосив, що архієпископ Фолі буде призначений кардиналом 24 листопада. Що і сталось на загальній консисторії у Базиліці св. Петра, де він отримав дияконство Сан-Себастьяно аль Палатино.Таким чином він посів посаду повноцінного великого магістра ордену.

8 лютого 2011 року, за повідомленням латинського патріархату Єрусалима, Джон Патрік Фолі подав у відставку з посади Великого магістра Ордену святого Гробу у зв'язку з тим, що він захворів на лейкемію і анемію. 10 лютого він зустрівся з Папою Бенедиктом XVI, а 12 лютого повернувся до Філадельфійської архідієцезії, де проживає в будинку для хворих і похилих віком священиків в Дербі[9]. 29 серпня 2011 року Бенедикт XVI прийняв відставку кардинала Фолі з посади Великого магістра Ордену святого Гробу і призначив його наступником на цій посаді Едвіна О'Браєна, дотеперішнього архієпископа Балтиморського[10].

Кардинал Фолі помер 11 грудня 2011 року.

Особисте життя

  • Фолі піднімався б, щоб дивитись CNN о шостій ранку, «щоб знати, про що молитись»[11].
  • Він допомагав у практикуванні англійської мови папі Івану Павлу ІІ, під час його візиту до США у 1979 р.[12].
  • Він був поборником ідей тверезості[13] і вважав себе шокоголіком[14].

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122675304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б John Patrick Foley — 2010.
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Whispers in the Loggia: The "Voice" Is Called Home - Cardinal Foley Dies at 76
  5. ↑ Cf. Sala Stampa della Santa Sede, Il Collegio Cardinalizio, Cenni biografici, Foley Card. John Patrick (італ.)
  6. ↑ TIME Magazine. «I Come as a Pilgrim» 24 червня, 2001
  7. ↑ TIME Magazine. Women: Second-Class Citizens? 4 лютого, 1985
  8. ↑ Традиційно ця посада належить кардиналові, тому повноційно її він мав би зайняти після зведення у кардинальський ранг
  9. ↑ Grand Master of the Knights of the Holy Sepulcher resigns!
  10. ↑ RINUNCIA DEL GRAN MAESTRO DELL'ORDINE EQUESTRE DEL SANTO SEPOLCRO DI GERUSALEMME E NOMINA DEL PRO-GRAN MAESTRO DEL MEDESIMO ORDINE EQUESTRE(італ.)[недоступне посилання з травня 2019]
  11. ↑ TIME Magazine. History As It Happens 6 січня, 1992
  12. ↑ Whispers in the Loggia. Seeing Red. Finally. 27 червня, 2007
  13. ↑ Ibid.
  14. ↑ Catholic News Service. 'Chocoholic' archbishop talks to Nestle execs about advertising [Архівовано 10 липня 2007 у Library of Congress] 25 червня, 2007

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Патрік_Фолі&oldid=34043607